із головних методів його здійснення є податкові перевірки. Вони дозволяють відстежити за документами всю фінансово-господарську діяльність платника за визначений період та проаналізувати її на відповідність діючому податковому законодавству. Нині у вітчизняній практиці податкового контролю використовуються камеральні (невиїзні, кабінетні) та виїзні перевірки. У ході камеральних перевірок досліджуються в основному звітні документи з використанням інформації про реєстрацію платника, про динаміку сплачених ним сум до бюджету та окремих даних, отриманих у ході перевірок інших господарюючих суб’єктів чи громадян (якщо вони мали фінансово-господарські контакти та договірні відносини з даним платником). Виїзні перевірки дозволяють вивчити всю фінансово-господарську документацію платника (договори, первинні документи, регістри обліку, звітність та ін.), а також здійснити співставлення зафіксованих в ній даних (за всіма наявними джерелами).
Податковий контроль здійснюється структурними підрозділами державної виконавчої влади (органи ДПС України, митні органи, установи фондів соціального страхування та Пенсійний фонд). Контрольно-економічні органи згідно з положеннями чинного законодавства мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише щодо тих податків і зборів, які віднесені до їх компетенції. З огляду на це центральне місце у сфері виконання податкових повноважень належить Державній податковій службі як безпосередньому учасникові процесу оподаткування.
За 2008 рік органами ДПС України здійснено 263 399 виїзних перевірок фізичних та юридичних осіб. В І півріччі 2009 року таких перевірок здійснено 116 737, що на 16 225 ( або на 12%) менше, в порівнянні з І півріччям 2008 року. Кількість перевірених платників податків – юридичних осіб під час виїзних перевірок склала в І півріччі 2008 року 37 575, з них 24 555 суб’єктів господарської діяльності були перевірені на позапланових перевірках, в І півріччі 2009 року пройшли перевірки 11 622 юридичних осіб, з них 20 – позапланові виїзні перевірки, що на 15% менше, ніж за І півріччя 2008 року.
В 2008 році було перевірено 359 605 платників податків _ юридичних осіб на невиїзних (камеральних) перевірках, а в І півріччі 2009 року 207 896 юридичних осіб, що на майже на 10% більше, ніж І півріччя попереднього року. Цифрові дані про результати контрольно-перевірочної роботи Державної податкової служби України, що представлені в додатку Г.
Результати аналізу свідчать, що у 2004 _ 2007 роках від 8,1 до 4,3% всіх податкових доходів бюджету забезпечувалося за рахунок донарахувань податків, застосування фінансових санкцій і пені за наслідками перевірок (рис. .8). Ці показники є досить високими і свідчать про можливості справляння потужного впливу держави на обсяги та напрями бізнесової діяльності шляхом використання інструментів організаційно-управлінської дії.
З 2004 до 2007 років масштаби такого впливу скорочувалися, засвідчуючи прагнення держави максимально виключити тиск на діяльність податкової служби, спричинений чинниками політичної доцільності, емоційних налаштувань окремих верств населення та чиновницьких кіл.
Проте, вже в 2008 році відсоток донарахувань, пені та штрафних санкцій збільшується і за результатами І півріччя 2009 року становить 9,6% податкових надходжень. Це можна пояснити ухиленням від сплати податків платниками та зростанням тіньової економіки у зв’язку з важкою фінансової ситуацією в державі в наслідок світової економічної кризи.
Рис. 2.8 Співвідношення донарахувань за наслідками перевірок з податковими надходженнями за 2004 – І півріччя 2009 рр., у %
Важливим показником результативності проведення операцій з адміністрування податків і зборів є комп’ютеризація операцій з оподаткування. Запровадження такого порядку сприяє підвищенню ефективності податкового адміністрування шляхом зменшення кількості помилок при складанні декларацій, скорочення часу на їх обробку та економію витрат робочого часу як працівників органів влади, так і платників податків.
Згідно з Звітом про проведену роботу у січні 2009 року з впровадження, приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності з ПДВ та розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в електронному вигляді, наданим ДПА України, кількість платників ПДВ (юридичних та фізичних осіб), що подали податкову звітність в електронному вигляді становила 198380 осіб, що становить 65,7% від загальної кількості платників ПДВ.
Цікавість у зв’язку з дослідженням ефективності діяльності контролюючих органів викликає, крім іншого, масово-роз’яснювальна робота. Способи здійснення та окремі результати масово-роз’яснювальної роботи податкових служб різних держав дозволяють частково відносити даний сегмент адміністрування податків до пропагандистських методів впливу на економічну ситуацію. Так, через засоби масової інформації Державна податкова служба України здійснює психологічне орієнтування платників податків на пріоритети становлення правової держави та соціально-орієнтованої економіки.
Спостерігаємо щорічне збільшення кількості звернень громадян через електронну пошту та консультацій, наданих по телефону. Одночасно спостерігається з 2005 року зменшення кількості надісланих листів та консультацій, наданих на особистому прийомі. Вагомим є збільшення відвідувань wеb-сайтів ДПА та ДПС – за 2008 рік, майже в 5 разів більше, в порівнянні з 2007 роком (додаток Д).
Ефективність цих методів не може бути якимсь чином підрахована, оскільки результат їхньої дії не піддається виокремленню з поміж інших з метою вимірювання. Вона одночасно залежить і від організації пропагандистських акцій, і від ступеня довіри громадян до своєї держави. Однак на інтуїтивному рівні можна стверджувати, що у будь-якому випадку існує певний відсоток платників, які піддаються пропагандистському впливові. За умови наполегливого і тривалого його справляння відбувається формування громадської думки щодо моральності вчинків, зокрема в частині ухилення від оподаткування. Це частково заміщує податковий контроль та дозволяє без застосування каральних заходів досягати законослухняності платників, рівності умов господарювання та конкуренції.
Отже, внаслідок організаційно-управлінської дії контролюючих органів можуть як посилюватися, так і послаблюватися загальні регулюючі ефекти оподаткування. Справляючи вплив (у тому числі морально-етичний та каральний) на недобросовісних
