Висновок до розділу 2

Проблема формування ефективної податкової політики _ одна з найактуальніших у період становлення в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки у світову спільноту.

Принципово важливим для підвищення ефективності та дієвості податкової політики є підбір оптимальних форм і методів податкового регулювання. Через податки, пільги та фінансові санкції, обов’язки їх сплати, а також відповідальність за порушення норм податкового законодавства держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Згідно з проведеними розрахунками рівень оподаткування в Україні у 2002 _ 2009 роках коливався у діапазоні від 31,9% до 39,1%. У структурі податкових надходжень в 2009 р. найбільшу частку склали надходження від ПДВ (40,7%), податку на прибуток підприємств (21,4%), податку з доходів фізичних осіб (15,9%) та акцизного збору (10,4%).

За результатами дослідження можна стверджувати, що розширення бази оподаткування та перерозподіл податкового навантаження з податку на прибуток на користь майнових податків та ресурсних платежів дасть змогу залучити додаткові надходження до бюджету та зменшити податковий тиск на виробника.

За 2009 рік до Зведеного бюджету України по платежах, що контролюються Державною податковою адміністрацією України, надійшло 171,8 млрд. грн., що на 11 млрд. грн. (або на 6%) менше ніж у 2008 році. В 2009 році надійшло 30,4 млрд. грн. від податку на прибуток підприємств, 37,5 млрд. грн. від ПДВ, 21,3 млрд. грн. від акцизного збору.

За 2008 рік органами ДПС України здійснено 263 399 виїзних перевірок фізичних та юридичних осіб. В І півріччі 2009 року таких перевірок здійснено 116 737, що на 16 225 ( або на 12%) менше, в порівнянні з І півріччям 2008 року. В 2008 році було перевірено 359 605 платників податків _ юридичних осіб під час невиїзних (камеральних) перевірок, а в І півріччі 2009 року 207 896 юридичних осіб, що на майже на 10% більше, ніж І півріччя попереднього року.

На підставі аналізу ефективності діяльності органів податкової служби пропонується, що основним етапом вдосконалення податкового контролю впровадження непрямих методів перевірки діяльності платників, системи автоматизованого відбору платників для документальних перевірок, запровадження партнерських стосунків між платниками та працівниками податкової служби, які базуються на двох поняттях – податкова культура і податкова дисципліна.

РОЗДІЛ 3

ВЕКТОРИ ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

3.1. Світовий досвід проведення податкової політики

Економічна теорія не дає універсального підходу до створення досконалої податкової системи. Як правило, вибір податкової системи здійснюється на основі аналізу попереднього досвіду реформування податкової політики в різних країнах.

Успіх європейських країн у проведенні податкових реформ та реалізації податкової політики, що ґрунтується на цінностях демократично-правового громадянського суспільства, зумовлює необхідність розгляду зарубіжного досвіду податкових правовідносин. Західна демократія передбачає високий рівень організації процесу адміністрування доходів для наповнення бюджетів усіх рівнів. Цьому передує його теоретичне та практичне осмислення на науковому рівні.

Особливості сучасного внутрішнього і зовнішнього середовища розвитку України роблять неможливим пряме перенесення на національні умови тих податкових механізмів, які сформовані в інших країнах. Однак принципи розробки даних механізмів, особливо щодо їх узгодження на багатосторонній міжнародній основі, і податкові норми, що сформувалися на такій основі, необхідно взяти до уваги в процесі реформування податкової політики в Україні. Потрібно також враховувати досвід країн Східної та Центральної Європи, і тут цікавим буде досвід окремих постсоціалістичних країн, які зробили певний прорив у податковій сфері.

Реформування системи оподаткування країн Вишеградської групи (Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії) було частиною процесу трансформації та стратегії цих країн щодо вступу до Європейського Союзу. Ця перспектива впливала не лише на розроблення деяких рішень щодо непрямого оподаткування, а й також на процес підвищення спроможностей адміністрування податків і створення інституційного середовища.

Основним досягненням цих країн було переміщення основної частини бюджетних надходжень з прямих податків, в основному податку на прибуток, до непрямих, а саме ПДВ та акцизних зборів. Така політика є характерною практично для всіх країн Євросоюзу _ загальна ставка податків на споживання з 2001 року зросла на 9% і станом 01.01 2008 року склала і 22,2%. Це зменшило ризик різких коливань бюджетних доходів упродовж економічного циклу та забезпечило більшу економічну ефективність системи оподаткування. В останні роки існує чітка тенденція до розширення бази оподаткування та зменшення верхніх граничних ставок податків на доходи. Проблему адміністрування податків в цих країнах вирішували технічними методами, зокрема навчанням працівників, найманням персоналу, а також забезпеченням новим обладнанням. Ухвалено також деякі законодавчі рішення, спрямовані на забезпечення захисту прав платників податків, найважливішими з яких є оскарження рішення податкових органів.

Однією з особливостей країн з перехідною економікою є стимулювання розвитку малого підприємництва шляхом встановлення спеціальних режимів оподаткування. Але єдиний податок як акумульований платіж у своєрідних формах ефективно справляється і в розвинутих країнах, таких як: Австрія, Нідерланди, Японія, Канада, Швейцарія, які мають вже давно сформовані податкові системи.

В Австрії всі види господарюючих суб’єктів незалежно від їх юридичного статусу обкладаються податком на підприємницьку діяльність, який складається з двох частин – податок на прибуток підприємства та податок на фонд заробітної плати. У Нідерландах з фізичних осіб справляється єдиний (комбінований) податок, до складу якого входять прибутковий податок і податок на соціальне страхування. В Японії на рівні місцевих податків справляється корпоративний муніципальний