що три чверті споживання базується на довготривалих економічних перспективах, а не на короткострокових чистих прибутках. Беручи до уваги зазначене, країни, які пішли шляхом зменшення податків з доходів, переслідують стратегічні цілі позитивного впливу на економічні процеси. У Німеччині скорочено нижчу ставку податку з доходів фізичних осіб з 15 до 14%. Крім того, відбулося зростання податкового кредиту з податку для самозайнятих осіб до 20% від суми 6000 євро (максимум 1200 євро) під час ремонту особистого житла. У Латвії скорочено ставки податку з доходів фізичних осіб з 25 до 23% і збільшено основну податкову допомогу. У Польщі запроваджено нові ставки податку – 18 та 32% (у 2008 р. діяли три ставки – 19, 30 та 40%). У Данії передбачено зростання податкового кредиту з 4 до 4,25% від отриманого доходу, а також збільшення особистих знижок з 5700 до 5750 євро. У Словаччині зросла базова знижка при сплаті податку з доходів фізичних осіб – з 3435,27 до 4025,7 євро на рік і запроваджено податковий кредит для працівників у формі негативного податку з доходів фізичних осіб із максимальною сумою 181,03 євро на рік. У Португалії зростуть відрахування від оподатковуваних доходів, пов'язаних з витратами на освіту, медицину, домашні витрати, а також скорочено період компенсації надлишково сплаченого податку.
В Естонії, навпаки, зупинено заплановане зниження ставки податку з доходів на 1% та зростання щорічної індивідуальної податкової знижки з податку. З квітня 2010 р. у Великій Британії запроваджено додаткову (50%) ставку податку на доходи, яка застосовуватиметься до суми доходу понад 150 000 фунтів стерлінгів, та обмежуються знижки з податку з доходів фізичних осіб при отриманні доходу понад 100 000 фунтів стерлінгів. У Греції також введено додатковий податок на індивідуальні доходи понад 60 000 євро, який поступово збільшується з 1000 євро для доходу між 60 001 євро і 80 000 євро до 25 000 євро для доходу понад 900 000 євро.
У системі корпоративного оподаткування яскраво виражена стимулювальна політика урядів європейських країн, спрямована на збереження нормальних умов роботи діючих та новостворених підприємств. Так, у Норвегії передбачено зростання податкового кредиту для компаній, які займаються дослідженнями та проектами розвитку, у Чеській Республіці запроваджено прискорену амортизацію для специфічних активів, у Люксембурзі зменшено ставку податку на корпоративні доходи з 22 до 21%, а у Швеції – з 28 до 26,3%. З метою стимулювання інвестицій у Польщі запроваджено прискорену амортизацію для певних основних засобів, які перебувають на балансі невеликих платників податків, а у Великій Британії зупинено заплановане збільшення для невеликих компаній податку на корпоративний дохід і збільшено амортизаційні відрахування для нових інвестицій до 40% протягом року.
Зниження державних доходів через значне погіршення макроекономічної ситуації в більшості країн світу призвело до посиленого використання фіскального потенціалу системи акцизних зборів. Ця політика дає змогу деякою мірою компенсувати скорочення надходжень від ПДВ. У Фінляндії та Великій Британії зросли акцизні збори на алкоголь і тютюн. У Румунії, Словенії, Литві зросли акцизні збори на бензин, спиртні напої, тютюн з метою припинення стабілізації зменшення податкових надходжень. Із січня 2009 р. у Латвії збільшились акцизні збори на сигарети, з лютого 2009 р. – на паливо, тютюн, каву, алкоголь, безалкогольні напої. Винятком із зазначеного переліку є Італія, де зменшено акцизний збір на газ для промислового використання.
Здійснюючи зміни у податковій політиці, країни Європейського Союзу значну увагу приділяють екологічній складовій. У Нідерландах база оподаткування податком на транспортні засоби змінюється залежно від вартості автомобіля та викидів шкідливих речовин. Для малолітражних автомобілів податок скасовано, а для тих, що використовують природний газ, його зменшено. Для автомобілів, що використовують водень, запроваджено податкові знижки, скасовано субсидію для старих автомобілів. У Німеччині запроваджено податкові стимули для покупців екологічно чистих автомобілів.
Великий пакет змін у податкових системах покликано забезпечувати та підвищувати інвестиційну привабливість країн Європейського Союзу. В межах цих заходів у Португалії запроваджено податкові кредити для інвесторів, а саме: знижки з корпоративного податку та звільнення від сплати муніципального податку на нерухоме майно, з продажу такого майна, гербового збору. У Словенії зросли інвестиційні знижки для підприємців, які спрямовують інвестиції в устаткування та нематеріальні активи. Також зросли інвестиційні знижки для діяльності у сільському та лісовому господарстві. У Франції діють місцеві податкові знижки для всіх інвесторів, які купують обладнання, вироблене у період з 23.10.2008 р. до 31.12.2009 р. У Болгарії запроваджено п'ятирічні податкові канікули для інвесторів, які отримують прибутки у сільському господарстві, високотехнологічній промисловості, інфраструктурному будівництві [47].
На фоні зменшення фінансового навантаження окремі країни ввели нові податки.
В Угорщині з 2010 року запроваджено податок на нерухоме майно. Ставка на нерухомістю вартістю до 30 мільйонів угорських форинтів _ 140 тисяч доларів _ складає 0,25%. Для нерухомості вартістю від 30 до 50 мільйонів _ 0,35%, для ще дорожчого майна _ 0,5%.
Запровадження податку на нерухомість в Угорщині _ важливий приклад для України. Угорщина, як і Україна, у складні кризові часи значною мірою залежить від зовнішніх джерел фінансування. Отримання Будапештом третього траншу кредиту з боку ЄС у сумі 6,5 мільярда євро напряму залежало від виконання низки умов, однією з яких було запровадження податку на нерухомість. Сьогодні цей закон суттєво доопрацьовують з метою включення до об’єктів оподаткування коштовних яхт, літаків, вертольотів та дорогих автомобілів [33].
Метою використання на практиці
