Вітчизняні реалії вносять свої корективи в ефективність та масштаби проведення змін у податковій системі, адже значний рівень національного доходу в країнах Європейського Союзу на відміну від України дає їм значно більше можливостей для підвищення чи закріплення обсягу податкових надходжень.

На сьогодні вітчизняна податкова політика не залишається пасивним інструментом регулювання соціально-економічних процесів, оскільки вона зазнала коригування з самого початку негативного впливу світової фінансової кризи на економічні процеси в Україні. У нашій державі були спроби на законодавчому рівні тимчасово, до 1 січня 2011 р., звільнити від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію основних фондів, матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів) промисловими підприємствами, які створюють нові виробництва із впровадженням енергозберігаючих технологій. Це стосується також ввезення таких товарів як внесків до статутних фондів цих підприємств. З метою зменшення впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості промисловим підприємствам надано право застосовувати щорічну 25%-ву норму прискореної амортизації основних фондів групи 3 до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 14.07.2009 р. N18 р-п/2009, згідно з яким вищезазначені законодавчі положення визнано неконституційними, вони є прикладом активного застосування податкової політики з метою підтримки конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника.

Серйозним кроком для подальшого розвитку сільськогосподарського підприємництва є продовження можливості застосування механізму справляння фіксованого сільськогосподарського податку. До прийняття в жовтні 2008 р. Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" дія Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" обмежувалася 31.12.2009 р.

Враховуючи негативний вплив фінансової кризи на вітчизняну банківську систему, логічною є затримка до 01.01.2013 р. терміну набрання чинності положеннями системи оподаткування доходів фізичних осіб у частині оподаткування доходів, отриманих у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок). Останній факт має надзвичайно важливе значення, оскільки він дасть змогу підвищити ліквідність банківської системи, збільшити розмір її інвестиційних ресурсів.

Вимоги зменшення фіскального дефіциту, який на цей час становить загрозу економічній безпеці України, зумовили суттєві зміни ставок акцизного збору. Зокрема, їх підвищено на спирт, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, бензини моторні, нові автомобілі та кузови до них. На спирт етиловий, що використовується для виготовлення лікарських засобів, установлено нульову ставку акцизного збору, для тютюнових виробів – ставку в процентах до обороту реалізації на рівні 16%.

Зокрема, ставка акцизного збору на спирт сьогодні в Україні становить 1,5 євро, у Росії _ 5 євро, у Білорусі _ 4,2 євро, у ЄС _ 5,5 євро. Однак порівняння складової акцизів в Україні та ЄС не є коректними, оскільки вони не враховують важливих факторів. В Європі споживач значно багатший порівняно з українським. Мінімальна зарплата в Україні становить 630 гривень, або 50 євро, у Франції _ 1 321 євро, у Словаччині _ 589 євро, в Іспанії _ 528 євро, у Чехії _ 306 євро [5].

Іноземні стандарти у сфері оподаткування передбачають всебічне врахування негативних макроекономічних процесів, зокрема таких як інфляція. Наприклад, у США індексація в системі прибуткового оподаткування була запропонована ще президентом Рейганом і почала застосовуватися з 1985 р.

У даному контексті у вітчизняній практиці ще з 01.01.2004 р. щороку наростаючим підсумком проводиться індексація нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів, збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, визначених нормативів плати за користування надрами. Недавніми законодавчими змінами також запроваджено щорічну індексацію ставок акцизного збору на спирт етиловий, тютюнові вироби та алкогольні напої на індекс споживчих цін за минулі 12 календарних місяців (за період з червня року, в якому проводиться індексація, до червня попереднього року).

Розглядаючи цілі податкової політики, можна розділити її на три основні види: політика стабілізації, політика економічного зростання і політика обмеження підприємницької активності, що пов'язано з відповідним впливом на стан розвитку економіки. Завдяки оподаткуванню шляхом забезпечення привілейованих умов окремим галузям, регіонам і групам населення держава здійснює політику регулювання економіки в галузевому й територіальному вимірах з метою підтримки продуцентів науково-технічних та інноваційних програм, досягнення прогресивних структурних змін у всьому народногосподарському комплексі, підвищення його конкурентоспроможності та ефективності.

Таким чином, в умовах зменшення ефективності грошово-кредитної політики через розбалансування фінансових ринків важливу роль у макроекономічній стабілізації має відігравати податкове стимулювання. На нашу думку, тактичною метою вітчизняної податкової політики в межах реалізації стимулюючої фіскальної політики мають стати перегляд та оптимізація механізму оподаткування галузей, які здійснюють виробництво інноваційно-інвестиційних товарів і споживчих товарів довгострокового користування. Саме вони на відміну від галузей промисловості, які виробляють товари короткострокового користування та сфери послуг, найбільше потерпають від фінансової кризи.

3.2. Напрями розвитку вітчизняної податкової політики

Останнім часом дедалі більше науковців, фахівців, політиків справедливо вважають, що забезпечення сталого економічного зростання держави й досягнення стратегічних пріоритетів у її розвитку можливі лише на основі втілення принципово нової ідеології фіскальної політики, яка гарантувала б створення справді сприятливого податкового клімату, реальне зниження податкового навантаження на платників податків, створення умов для добровільної сплати податків, виведення з “тіні” капіталу, набутого незаконним шляхом, прозорість відносин між