Досягнення головної мети – стійкого економічного зростання та забезпечення рівня соціальної справедливості – можливе лише за рахунок створення надійного фінансового підґрунтя, стабільного, своєчасного та повного надходження платежів до бюджету.

Реалізація цього завдання пов’язана з визначенням цілей податкової політики держави, змінами методів проведення податкової реформи, визначенням першочергових завдань, які найефективніше впливатимуть на інвестиційну, інноваційну та соціально-орієнтовану модель економічного розвитку, вдосконалення механізмів функціонування основних елементів системи оподаткування України.

Для досягнення зазначеного в контексті українського сьогодення потрібно привести систему оподаткування у відповідність з пріоритетами державної політики соціально-економічного розвитку країни, внести зміни до податкового законодавства та спростити його, змінити методи адміністрування податків на більш ефективну, відкриту та підзвітну суспільству систему.

Комплексне вирішення питань реформування податкової системи, визначення напрямів розвитку, шляхів вдосконалення законодавства, етапів реформування системи оподаткування можливі лише шляхом послідовних дій з боку органів влади.

На початку 2010 року Кабінет Міністрів України затвердив проект Стратегії реформування податкової системи на 2010-2018 роки [9].

Метою Стратегії є проведення у період до 2018 року податкової реформи, спрямованої на побудову сучасної конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки, інтегрованої в ЄС, забезпечення сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі, реалізацію збалансованої бюджетної та соціальної політики на середньострокову перспективу.

У розділі “Характеристика реформованої податкової системи” зазначеної Стратегії передбачається скорочення податкових пільг (преференцій) юридичним особам та надання пільг фізичним особам виключно з урахуванням рівня їх річного доходу незалежно від професійної або галузевої ознаки; а також підвищення ступеня цілісності та нейтральності податкової системи та мінімізація податкових пільг (преференцій).

З метою створення ефективної податкової системи планується вжити заходів щодо вилучення із складу податків і зборів (обов’язкових платежів) як таких, що за своєю економічною сутністю мають неподаткове походження (державне мито; судовий збір; єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон) та є малоефективними для місцевих бюджетів у частині забезпечення незначних, але досить обтяжливих в адмініструванні надходжень (збір за проведення гастрольних заходів; комунальний податок; збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; збір за право використання місцевої символіки; збір з власників собак; збір за видачу ордера на квартиру; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей).

Пропонується запровадження плати за користування надрами замість діючих збору за спеціальне використання природного ресурсу надр для видобування корисних копалин; збору за спеціальне використання природного ресурсу надр у цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету, та рентної плати за нафту, природний газ, зокрема нафтовий (попутний) газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні та податку на нерухомість.

У розділі “Реформування окремих податків і зборів” (обов’язкових платежів):

1. Щодо справляння податку на додану вартість планується зменшення кількості пільг (преференцій) із сплати податку та включення їх до переліку типових звільнень (у тому числі з урахуванням соціальної спрямованості), що застосовуються у міжнародній практиці (ЄС, ГАТТ/СОТ); врегулювання питання щодо застосування спеціальних режимів оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, рибальства; відмова від вексельної форми проведення розрахунків;

2. Щодо податку на прибуток підприємств планується досягнення максимальної нейтральності податку шляхом скасування пільг (преференцій) за операціями, що проводяться на ринку фінансових послуг, зокрема у сфері страхової діяльності, торгівлі цінними паперами та використання інституту спільного інвестування, виключення кредитних спілок із складу неприбуткових організацій та переведення їх на загальну систему оподаткування;

3. Щодо податку з доходів фізичних осіб планується удосконалення системи пільг (преференцій) у результаті застосування критерію рівня річних доходів та підготовки плану поступового переходу до монетизації пільг.

4. Щодо природно-ресурсних та рентних платежів планується вирівнювання податкового навантаження на суб’єктів господарювання у різних сферах економічної діяльності у результаті скасування пільгових ставок плати за землю та звільнень від її сплати.

У розділі “Послідовність реформування податкової системи” Стратегії йдеться про те, що реформування податкової системи здійснюватиметься трьома етапами. Зокрема, під час виконання другого етапу (2012–2013 роки) планується зменшення кількості пільг (преференцій) із сплати податку на додану вартість, зокрема звільнення медичних та освітніх послуг, а також ліків; монетизації пільг.

Наявність такої стратегії є першим кроком до впровадження ефективних якісних змін в економіку країни. Проте, на наш погляд існує ряд проблем, що потребують більш детального розгляду і розробки пропозицій щодо їх вирішення.

Одним з пріоритетів економічної політики держави в найближчій перспективі має бути створення сприятливих умов для легального та ефективного функціонування реального сектора економіки.

Тіньова економіка України, сягнувши в 2009 році 39%, створює реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави, негативно впливає на суспільне життя – економіку, політику, управління, соціальну та правову сфери, громадянську свідомість, відносини України з іншими країнами світу.

Пріоритетними напрямами діяльності органів державної влади мають стати не лише запровадження механізмів прямої протидії тіньовій економіці, а й трансформація фінансових, людських та організаційних ресурсів тіньової економіки в легальне русло.

Визначальним чинником детінізації економіки країни має стати проведення широкомасштабної податкової реформи, спрямованої на зниження податкового навантаження на платників податків. Справедливим є твердження, що податковий тиск треба зменшувати не за рахунок зменшення частки податків у ВВП, а шляхом розширення бази оподаткування. Щоб податкова система стимулювала підприємництво і, водночас, не