Приватизаційні папери – це вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств.

Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей власнику векселя.

Векселі бувають двох видів:

звичайний (простий)

переказний.

Простий вексель – це свідоцтво, що містить у собі письмове зобов’язання боржника сплатити визначену суму грошей своєму кредитору.

Переказний вексель – це документ, що містить письмову вказівку векселедержателя особі, на яку встановлений вексель.

Нарахування дивідендів.

Прибуток розподіляється після нарахування зобов’язань перед бюджетом, тобто частину коштів у розмірі визначеному від бази і діючої ставки резервується для сплати податку на прибуток.

Прибуток розподіляється за різними цільовими фондами відповідно з правилами записами установчими документами підприємства, враховуючи початкові потреби.

Якщо з статутом як установчим договором не передбачено відсоткового розподілу прибутку по фондах, його розподіляють відповідно з рішенням керуючих органів підприємства або наказом керівника.

Прибуток можна використовувати не розподіляючи по фондах, ніхто за це не буде покараний. Дивіденди не можуть бути виплачені раніше їх нарахування, а нарахування можливе з-за умови наявності коштів відповідного фонду, або просто нерозподіленого прибутку.

4. Види банківського кредитування

Залежно від суб’єктів кредитних відносин кредит поділяється на ряд видів:

національний

міжнародний

банківський

комерційний

споживчий

лізинговий | державний

консорціум

бланковий

іпотечний

ломбардний

та інші.

Банківський кредит виступає у вигляді зовнішніх і внутрішніх облігацій позик або безоблігаційної позики – випуск зобов’язань державної скарбниці і кредитування НБУ.

Кредити групуються так:

За сферами спрямування кредити поділяються:

спрямований у сферу обігу;

спрямований у сферу виробництва.

За забезпеченням кредити розрізняють:

забезпечені заставою (майном, цінних паперів);

іпотечні – забезпечені нерухомістю;

гарантовані – (банками, третьою особою, свідоцтвом, страхуванням);

незабезпечені – (бланкові).

За строками користування:

короткострокові (до 1 року);

середньострокові (до 3 років);

довгострокові (понад 3 роки).

За методами видання:

у разовому порядку;

по кредитній лінії;

гарантовані.

За строками погашення:

водночас;

у розстрочку;

дострокова;

після закінчення обумовленого періоду.

Етапи кредитування:

І. Початковий етап – особисте знайомство, економісти кредитного відділу та керівники банку, з клієнтами розгляд письмової заявки, в якій обумовлено необхідну суму кредиту, мету, вид кредиту, термін і забезпеченість.

ІІ. Наступний етап – визначення кредитоспроможності клієнта за його балансовим та іншим звітами, даними і оцінка ризику кредиту.

ІІІ. Підготовка до укладання кредитної угоди – банк визначає вид кредиту, суму, термін, способи видачі і погашення, вид забезпечення, відсоткову ставку за користування кредитом у сферу обігу чи виробництва.

IV. Ведуться переговори про умови кредитної угоди з постачальником – документальне оформлення кредитної угоди, базового зобов’язання гарантованих листів або договорів.

V. Завершальний етап – характерний тим, що банк здійснює функції, перевіряє цільове використання позики, надходження бору і відсотків за ним, оформляє акти відхилень.

5. Облік фондів і фінансових результатів

Фінансовий результат діяльності підприємства складається з прибутків та збитків. Вони відображаються на активно-пасивному балансовому рахунку №80 “Прибутки і збитки”. По дебету відображають збитки, по кредиту – прибутки. Прибуток (збиток) – є основним узагальнюючим показником діяльності підприємства. Балансовий прибуток (збиток) підприємства – це сума доходів (збитків) від реалізації продукції товарів нематеріальних активів, основних засобів і інших матеріальних цінностей, а також доходів від позареалізаційних операцій, зменшення на суму витрат по них. Прибуток утворюється з виручки від реалізації за вирахуванням повної собівартості реалізованої продукції, що включає витрати на заробітну плату. Визначення прибутку наприкінці звітного періоду відбувається за активно-пасивним рахунком балансу №46 “Реалізація”. При перевищенні кредитових оборотів над дебетовими ми маємо прибуток. В іншому випадку – збиток.

Рахунок №87 призначений для відображення руху коштів за всіма видами ФЕС, створених підприємством відповідно до чинного законодавства і статуту підприємства. До рахунку №87 відкривають відповідні субрахунки:

871 “Фонд розвитку науки і техніки”.

872 “Фонд соціального розвитку”

873 “Фонд матеріального заохочення”.

При створенні ФЕС за рахунок прибутку здійснюють такі бухгалтерські записи – Дт 81 Кт 87. На дебеті 87 відображають суми використаних фондів:

на суму премій і винагород – Дт 87 Кт 70

на суми видані у порядку надання одноразової допомоги працівникам на придбання путівок до будинків відпочинків до складу оборонних коштів – Дт 87 Кт 85.

Фонди спеціального призначення утворюються з прибутку підприємства після розрахунків з бюджетом по податках, відповідно до чинного законодавства та статуту підприємства.

Питання про види ФСП, процент відрахування до них вирішує підприємство самостійно, але має бути зафіксовано в установчих документах. Підприємство може створювати в складі фондів спеціального призначення, як фонди накопичення, тобто резервувати кошти для підприємства і фондів споживання. Облік ФСП ведеться на рахунку №88 за видами фондів. Рахунок №88 має такі субрахунки:

цільових внесків засновників;

ФСП від довірчих підприємств;

прибутку і інше.

Порядок формування статутного фонду регулюється законодавством та установчими документами. Статутний фонд – це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприємства при його створенні. Розмір статутного фонду визначається установчими документами і фіксується у статуті підприємства. Майно, внесене в натуральній формі у власність підприємства в рахунок вкладів до статутного фонду, оприбутковується в оцінці, що визначена за домовленістю засновників. При формуванні статутного фонду створюваного підприємства на суму вкладів засновників складається проводка:

якщо вклад вноситься готівкою – Дт 50 Кт 75 і Дт 51 Кт 50;

якщо вклади оформлюються через банк – Дт 51, 52 Кт 75;

якщо внесками до статутного фонду є основні засоби, інші матеріальні цінності, нематеріальні активи – Дж 01, 04, 05, 08 Кт 75.

6. Фондоутворюючі показники

Існуюча система показників ефективності відтворення основних фондів включає удосконалення з огляду методики, обчислення