Коефіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їх наявності на кінець року.

Коефіцієнт вибуття – відношення обсягу вибуття основних фондів до їх наявності на початок року.

Тому визначається коефіцієнт відтворення основних фондів за середньорічною вартістю, який слід вважати методологічно більш правильно.

Коефіцієнт використання устаткування позначається так:

nf – одиниця устаткування.

Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування:

, де

ПРп1 – одиниця часу до технічної продуктивності відповідною устаткування.

Коефіцієнт екстенсивного навантаження устаткування:

Необхідно також розрізняти 2 форми оновлення основних фондів: екстенсивна і інтенсивна.

Екстенсивне оновлення характеризує темп збільшення обсягу експлуатованих основних фондів.

Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів повними, більш ефективними.

Проте процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основних фондів неможливо ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці.

7. Складання звітності і види звітності

Найбільш достовірним джерелом ін-ці про господарську діяльність підприємства є дані обліку і звітності, за якими обчислюються платежі до державного і місцевого бюджету. При ревізії встановлюють чи тотожні показники оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку між собою, чи виконуються законодавчі і нормативні акти і складанні звітності та їх достовірності для обчислення податків, розподілі прибутку.

На підставі первинної документації, даних аналітичного і синтетичного обліку перевіряється достовірність поданої звітності, про результати фінансово-господарської діяльності як за окремі періоди, так і в цілому за рік.

Достовірність звітності підприємства треба починати перевіряти зіставленням даних балансу з даними головної книги, обліковими відомостями, журналами-ордерами.

Дані бух. обліку треба звірити також з даними статистичної звітності.

Важливими вимогами, які ставляться до бух. обліку є точність, об’єктивність, достовірність його показників і повна відповідальність їх дійсності.

Бухгалтерська звітність – це важливий інструмент в управлінні. Бух. звітність, як система суцільного, безперервного і документального оформлення господарських процесів, впорядкованого узагальнення інформації про стан майна і зобов’язань підприємства відображає і дає змогу оцінювати результати діяльності, прогнозувати напрямки підвищення ефективності і пропонує необхідні управлінські рішення.

Через перехід до ринкових відносин в Україні запропоновані нові форми бух. звітності і новий порядок її подання, які відбивають вимоги міжнародних стандартів. Звітність складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного б/о і є завершальною його стадією.

Бух. звітність зобов’язані складати п-ва і організації, що мають самостійний баланс і є юридичними особами, включаючи створені на Україні спільні підприємства. Форми бух. звітності і вказівки щодо її заповнення затверджуються МФУ.

Бух. звітності за періодами складання поділяється на:

періодичну;

річну.

За змістом і джерелами складання звітність поділяється на:

бухгалтерську;

статистичну;

оперативну.

За ступенем узагальнення:

первинна;

зведена.

За розподілом по галузях:

типова;

галузева.

За ступенем використання обчислювальної техніки:

заповнення вручну;

заповнення засобами ЕОМ.

Для використання поставлених на бух. звітність функцій, вона повинна відповідати вимогам:

гарантувати реальність і достовірність даних;

забезпечувати своєчасність даних.

Річна бух. звітність складається по формах.

Основні з них:

баланс по основній діяльності Ф-№1;

звіт про фін. результати Ф-№2;

звіт про фінансово-майновий стан;

декларація про прибуток;

розрахунок інноваційного фонду і фонду охорони праці;

довідка валютного відділу;

довідка про воду і комунальні послуги;

довідка по касових апаратах;

розрахунок бартерних операцій;

декларація по ПДВ;

розрахунок перевищення фонду споживання;

розрахунок амортизаційних відрахувань;

розшифровка до форми №2;

розрахунок суми податку на прибуток;

звіт про витрати на виробництво продукції Ф-№5с.

Склад і зміст періодичної звітності:

повідомлення про результат розрахунку авансового внеску податку на прибуток;

інформація про розрахунки з пенсійним фондом України;

звіт з праці;

звіт про фінансові результати дебіторської і кредиторської заборгованості;

звіт про фінансові результати дебіторської і кредиторської заборгованості;

звіт про стан заборгованості із виплатою з/п.

Баланс на підприємстві складається поквартально за перше півріччя і річний. Баланс підприємства складається з активу і пасиву.

До активу входять три розділи:

необоротні активи;

запаси і затрати;

грошові кошти та інші оборотні активи.

До пасиву входять три розділи:

фонди і резерви;

довгострокові зобов’язання;

розрахунок та інші зобов’язання.

В балансі відображаються показники на початок року і на кінець звітного періоду. Основна особливість балансу полягає в тому, що актив завжди дорівнює пасиву.

Інвентаризація – це спосіб б/о, що використовується для забезпечення відповідності облікових показників про господарювання, фактичній наявності їх. Інвентаризація є важливим засобом контролю за зберіганням власності і забезпеченням правдивості і достовірності обліку. Згідно з діючим положенням про бух. звіти і баланси інвентаризації підлягають всі господарські засоби, які є у господарстві, а також матеріальні цінності, які не належать йому. Завдяки інвентаризації досягають правильного, точного б/о та повноти показників.

8. Ознайомлення з органами фінансово-кредитної системи міста, району

Фінансова система держави – це сукупність відображених, але взаємопов’язаних між собою ланок фінансових відносин, що виникають в різних сферах виробничої та невиробничої діяльності в процесі вартісного розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного з метою формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для задоволення суспільних інтересів.

Фінансовий орган району – фінансовий відділ, основними функціями якого є: збір коштів у пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд Чорнобиля, фонд сприяння зайнятості населення, позабюджетні фонди місцевого самоврядування, розподіл та використання фондів грошових коштів.

Місцевими органами державного страхування є: державне страхування, що здійснює державне, особисте та майнове страхування. Кредитними місцевими органами є банки (емісійні, комерційні та ощадні). Їх основною функцією кредитування. На розподіл фінансів може вплинути кредитна політика, особливо надання інформації кредитів, відсутність резервних фондів, зростання цін тощо.

9. Ознайомлення з організацією фінансової служби підприємства.

Функції відділу

Фінансова служба підприємства призначена для розроблення цілого рядку міроприємств, які направлені на покращення виробничої стабільності підприємства. Фін. відділ є структурним підрозділом підприємства. Основна мета фін. відділу – слідкувати за фін. ресурсами, що забезпечує процес простого і розширеного відтворення та прибутковість підприємства. Фін. відділ здійснює контроль:

За використанням фін. ресурсів.

За обіговістю основних засобів.

За забезпеченістю використання власних оборотних засобів.

За прискоренням обіговості.

За здійсненням ринкових, банківських,