робочих документів аудитора полягає в слідуючому:
планування аудиторської перевірки;
документальне підтвердження виконаних аудиторських робіт;
збирання матеріалів з перевірки фінансової звітності і їх узагальнення;
складання аудиторського звіту і аудиторського висновку;
контроль якості проведеної перевірки, тощо;
документальне оформлення встановленого або визначеного самим аудитором аудиторського ризику з вказанням його величини;
забезпечення можливості одержання відповідей на зворотні питання, тобто доказати правоту аудитора або внести додаткову ясність в деякі питання;
одержання матеріалів для наступних аудиторських перевірок тощо.
При цьому робочі аудиторські документи повинні відповідати ряду вимог:
містити достатньо повну і детальну інформацію;
скласти документи в ході аудиторської перевірки;
відображати найсуттєвіші моменти, охоплювати найважливіші напрямки перевірки;
відображати стан і оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві і ступінь довіри до нього;
містити джерела інформації, дату і місце складання, прізвище аудитора, його підпис, номер документу;
складати документи чітко, розбірливо.
В залежності від змісту, тривалості використання, охопленого проміжку часу і інших параметрів робочі документи аудитора можна поділити на декілька видів.
Класифікація робочих документів аудитора.
Ознаки класифікації | Групи робочих документів
За часом ведення і використання |
Довгострокові
Нетривалого використання
За способом і джерелами отримання |
Від третіх осіб;
Від підприємства-клієнта;
Складені аудитором.
3.За характером інформації |
Правового характеру;
Про керівництво і персонал підприємства;
Про структуру і організацію підприємства;
Про економічні засади діяльності підприємства;
Про систему внутрішнього контролю;
Про систему бухгалтерського обліку;
Аудиторські організаційно-функціональні документи;
Документи оцінки аудиторського ризику;
Аудиторські документи перевірки окремих статей і показників річного звіту.
Кореспонденція аудитора;
Підсумковий висновок;
Пропозиції та рекомендації.
4. За призначенням |
Оглядові;
Інформативні;
Перевірочні;
Підтверджуючі;
Розрахункові;
Порівняльні;
Аналітичні.
5. За ступенем стандартизації |
Стандартизовані;
Довільної форми;
6. За формою подання |
Графічні;
Табличні;
Текстові;
Комбіновані.
7. За технікою складання |
Ручні;
На машинних носіях.
2. Сукупність робочих документів, складених аудитором до початку і в процесі перевірки фінансової звітності підприємства - клієнта, являє собою аудиторське досьє (папку), яке має свій номер, відмітку про дату початку і закінчення аудиторської перевірки.
Вимоги до робочих документів аудитора визначають їх обов’язкові реквізити і складові частини, зокрема: найменування документу, назва клієнта, порядковий номер документу і сторінка його розміщення в аудиторському досьє, період перевірки, зміст (виклад процедур, вказані методи і прийоми, отримані результати, висновок аудитора по конкретному факту перевірки), вказані особи, які складали і перевірили документ, їх підписи, дата складення документа і інші спеціальні реквізити.
В зв’язку з цим заслуговує уваги структура форми робочого документу аудитора, розроблена у вигляді схеми.
Отримані аудитором висновки і результати, які зафіксовані в одному документі, можуть використовуватись і відображатись в інших робочих документах, складених в процесі перевірки.
Робочі документи аудитора повинні знаходитись в досьє в певній послідовності:
організаційні;
адміністративні;
документи аудиторських процедур по окремих статтях річного звіту та інші аудиторські дані;
висновок;
рекомендації (пропозиції).
Найбільша кількість робочих документів складається на стадії оцінки звітності, тобто при безпосередній перевірці статей і показників фінансової (бухгалтерської) звітності. Це документи по аналітичному огляді, перевірці і підтвердженню окремих документів.
По закінченню оцінки окремих статтей звітності і узагальнення одержаних результатів на завершуючому етапі (аудитора) аудита складають звіт про перевірку, який містить висновок аудитора по фінансовій (бухгалтерській) звітності підприємства-клієнта.
На протязі всього терміну ведення досьє, а також після закінчення аудиторської перевірки і пред’явлення звіту клієнту аудитор повинен забезпечувати відповідні умови зберігання документів.
Робочі документи повинні зберігатися в поточному архіві аудитора на протязі року, а потім передаються в постійний архів аудиторської фірми на тривале зберігання. Окремі аудитори приділяють цьому питанню недостатню увагу. Це може привести до серйозних наслідків (притягнення аудитора до відповідальності, втрата ліцензії чи сертифіката із-за відсутності у аудиторів можливості довести належне виконання ними своїх обов’язків в зв’язку з відсутністю чи неправильним веденням робочих документів).
Особливості уваги потребує проблема конфіденційності інформації (змісту) робочих документів. Це одне з головних вимог і принципів роботи аудитора і правил аудиторської етики. Документи аудиторської перевірки є власністю аудитора, їх зміст конфіденційний і не підлягає розголошенню. Аудитор повинен зберігати комерційну таємницю підприємства-клієнта і без його згоди не передавати кому-небудь робочі документи про поведену перевірку, крім особливих випадків (наприклад, на вимогу правоохоронних органів; передача довгострокових документів аудитору, який буде виконувати наступну аудиторську перевірку; у випадку контролю роботи аудитора і її якості іншими аудиторами фірми або її директором, менеджером).