Як оптимально поєднати бухгалтерський облік з податковим обліком методичні вказівки до цього часу не розроблені. Очевидно одне: якщо вже розкол бухгалтерського обліку стався, то необхідно йти не по шляху змішування цих двох видів обліку, а доопрацювати систему бухгалтерського обліку (синтетичного і аналітичного) з таким розрахунком, щоб можна було раціонально використовувати його показники для складання і контролю податкової звітності. При цьому треба виходити з того, що підпорядкованість бухгалтерського обліку фіскальним потребам (визначеннню і стягненню податків) тепер не є обов’язковою.

Як можна було поєднювати бухгалтерський облік з податковим в умовах, коли витрати й доходи в бухгалтерському обліку визначаються за моментом відвантаження продукції (робіт, послуг), а валові витрати і валові доходи в податковому обліку визначаються за подією, що сталася раніше ?

Аналогічно до значного ускладнення бухгалтерського обліку при-вело введення до системи бухгалтерських рахунків рахунка 67 "Податкові розрахунки", який по суті також пов’язаний з потребами податко-вого обліку податку на додану вартість.

Визначення в податковому обліку валового доходу за датою події, що сталася раніше, вимагає визначення дати реалізації за кож-ним товарним чи платіжним документом, виписаним на кожного покупця. Без цього не можуть бути зроблені записи в податковому обліку чи в декларації про прибуток підприємства. А в бухгалтерському обліку реалізація товарно-матеріальних цінностей і валовий дохід від їх реалізації визначаються за моментом відвантаження. Отже, записи в бухгалтерському і податковому обліку не сумістимі.

На наш погляд, був би смисл вводити в систему бухгалтер-ського обліку рахунки 18 "Валові витрати" і 48 "Валові доходи" лише при одній умові. До цих рахунків повинна бути розроблена система аналітичного обліку, в якому нагромаджувались би дані для складання і перевірки декларації про прибуток підприємства. Але й в цьому разі бухгалтерський облік не може охопити всі валові витрати і валові доходи, не можливий вихід на контрольні показники, на звірку даних бухгалтерського і податкового обліку для встановлення їх правильності й об’ктивності. Більш доцільним представляється для цієї мети удосконалення існуючого бухгалтерського аналітичного обліку. Проте розробники Рекомендацій це питання обійшли своєю увагою. Розраховувати на те, що з цією задачею справляться самі бухгалтери - практики, заледве чи можна.

В Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( ст. 5.3.9 ) відмічається, що врахування валових витрат повинно відповідати правилам ведення податкового обліку. Але стаття 11 Закону встановлює лише загальні, організаційні положення з такого обліку та його законодавчі засади. Правила ведення подат-кового обліку валових витрат і валових доходів до цього часу не розроблені. При їх відсутності вести належний податковий облік для складання декларації про прибуток підприємства практично неможливо. Тому декларації складають, як правило, за вибірковими даними з бухгалтерського обліку та відповідних первинних документів.

Практика застосування рахунків 18 «Валові витрати» і 48 «Валові доходи» підтвердила, що введення їх до системи бухгалтерських рахунків було недоцільним. Крім плутанини в бухгалтерському обліку, воно нічого більше не дало.

Податковий облік валових витрат і валових доходів без системної перевірки правильності записів у ньому й отриманих для складання декларації про прибуток підприємства підсумкових показників нічого не вартий. Затрати на такий облік праці і коштів – це прямі втрати підприємств і державного бюджету.

Необхідно також підкреслити, що застосування в бухгалтерському обліку для потреб податкового обліку податку на додану вартість спеціального рахунку 67 «Податкові розрахунки» з методологічної точки зору було не раціональним. Про недоцільність поєднання бухгалтерського і податкового обліку було вже сказано. Обов’язкове застосування згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 1.07.97 р. № 141 рахунку 67 «Податкові розрахунки» викликало значне ускладнення без потреби бухгалтерського обліку ПДВ, не покращивши виділеного окремо податкового обліку. Правила звірки даних бухгалтерського і податкового обліку податку на додану вартість до цього часу не встановлені. Облік податку на додану вартість настільки ускладнено, що розібратись в ньому в стані лише найбільш кваліфіковані головні бухгалтери.

Давно настала пора піти по шляху раціонального спрощення бухгалтерського обліку, а не продовжувати ускладнювати його, в тому числі елементами несистемного податкового обліку.

Замість висновків

Як видно із викладених в цій та попередніх статтях проблем бухгалтерського й податкового обліку витрат і доходів та податку на додану вартість, бухгалтерський облік в останній час без потреби так ускладнено, що розібратись в нормативних і інструктивних документах та їх застосуванні в практиці організації і ведення бухгалтерського обліку навіть висококваліфікованим бухгалтерам вельми трудно. Бухгалтерська служба України не була готова до введення таких змін в обліку, які сталися в другому півріччі 1997 р., а відповідна підготовка бухгалтерів до принципово нових підходів в організації і веденні бухгалтерського і податкового обліку також не була проведена. До речі, належної методологічної допомоги працівники бухгалтерської служби, нажаль, і зараз не мають.

У зв’язку з цим виникає запитання: скільки головних бухгалтерів підприємств може самостійно розібратись в створеній методологічно-обліковій плутанині до рівня правильного застосування нормативних документів і інструкцій з бухгалтерського обліку на практиці, включаючи раціональну перебудову відповідно до нових вимог облікових регістрів ? Практика підтверджує, що не багато. Якщо це була перебудова народногосподарського обліку в незалежній Україні, то кому і для чого така перебудова потрібна ?

Який же вихід з цього становища ?

Вважаємо, що необхідіне негайне, як можна швидше, повернення до комплексного бухгалтерського обліку та категорична відмова від надуманого, непотрібного й економічно неефетивного податкового обліку, який на практиці