Інструкцією (від’ємний сторнувальний запис замість позитивного); тобто продажна вартість реалізованих товарів повинна бути списана із роздрібних торговельних підприємств (крамниць і інших) двома записами: протягом місяця за купівельними цінами, а в кінці місяця (практично 5 - 10 числа наступного місяця) для визначення продажної вартості реалізованих товарів до купівельної їх вартості необхідно додати суму товарних надбавок за розрахунком за звітний місяць. Інструкція та типова кореспонденція рахунків не уточнюють як практично здійснити вказані записи в синтетичному та аналітичному обліку.
Якщо товари обліковуються за продажними цінами, то в товарних і товарно-грошових звітах вони оприбутковуються та списуються в розхід (видаток) за продажними цінами. Тому вони не можуть бути списані в розхід за купівельними цінами, у зв’язку з чим не можливий і запис за цими цінами реалізованих товарів в синтетичному і аналітичному обліку протягом місяця.
Таким чином, необхідний більш раціональний спосіб відображення в обліку купівельної вартості реалізованих товарів, враховуючи, що на субрахунку 902 наростаючим підсумком з початку року має бути відображена в кінці кожного місяця собівартість реалізованих товарів, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Основною складовою частиною фактичної собівартості реалізованих товарів є купівельна їх вартість.
Автор посібника вважає, що купівельна вартість реалізованих товарів, які обліковуються за продажними цінами, має визначатись на субрахунку 902 “Собівартість реалізованих товарів” шляхом вирахування в кінці звітного місяця з продажної вартості реалізованих товарів суми реалізованої торговельної націнки згідно з розрахунком за звітний місяць. При такому визначенні і відображенні в бухгалтерському обліку купівельної вартості реалізованих товарів можна забезпечити легший перехід на нову систему бухгалтерського обліку в роздрібній торгівлі, застосовуючи дещо змінену відповідно до нових вимог, але відпрацьовану та звичну методологію обліку товарів за продажними цінами.
Отже, особливість визначення і відображення в бухгалтерському обліку купівельної вартості реалізованих товарів, що обліковуються за продажними цінами, за методологічним вирішенням автора в тому, що купівельна вартість реалізованих товарів визначається і відображається в обліку в порядку, встановленому Інструкцією, не на рахунку 28 “Товари”, а на субрахунку 902 “Собівартість реалізованих товарів”. Субрахунок 902 за своїм економічним з містом та назвою призначений для визначення та обліку фактичної собівартості реалізованих товарів, включаючи купівельну їх вартість. Виходячи з наведених вище мотивів, в посібнику викладені питання бухгалтерського обліку товарів у роздрібній торгівлі.
В цьому питанні розглядається облік реалізації товарів, що оприбутковуються та обліковуються за продажними (роздрібними) цінами
1. При організації і веденні бухгалтерського обліку реалізації товарів та розрахунків з ПДВ необхідно виходити в першу чергу з наступних положень Закону:
Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий пе-ріод, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника по-датку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (ст. 7.3.1).
Згідно з пунктом 9 Указу Президента України від 7 серпня 1998 р. "Про деякі зміни в оподаткуванні" перенесено кінцевий строк застосування порядку визначення дати виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) як дати зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), а також визначення дати виникнення права на податковий кредит - як дати списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) з 1 січня 1999 року на 1 жовтня 1998 р.
Платники податку за станом на 1 жовтня 1998 року здійснили одноразовий перерахунок податкових зобов’язань і податкового кредиту за товарами (роботами, послугами), відвантаженими (виконаними, наданими) або отриманими, розрахунки в оплаті яких не проведено до 1 жовтня .
Загальне схема обліку реалізації товарів, що обліковуються за продажними цінами
При організації і веденні бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації товарів треба виходити із
положень (стандартів) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” , 16 “Витрати” та Інструкції про застосування в обліку реалізації товарів відповідних бухгалтерських рахунків.
Згідно з пунктом 2 Інструкції при умові надходження від покупців авансових платежів за товари (передоплат) в бухгалтерському обліку на суми податку на додану вартість мають бути зроблені записи:
Дт 643 "З податкових зобов’язань"
Кт 641, анал. рахунок "З податку на додану вартість" – при зарахуванні коштів на рахунки в банку за товари, що підлягають відвантаженню, а після відвантаження товарів запис:
Дт 702 "Дохід від реалізації товарів"
Кт 643 "З податкових зобов’язань" - на списання суми нарахованих при передоплаті товарів покупцями податкових зобов’язань з ПДВ.
Якщо відвантажуються товари на умовах наступної оплати (без передоплати), то на суму податкового зобов’язання з ПДВ необхідно скласти бухгалтерську проводку:
Дт 702 "Дохід від реалізації товарів"
Кт 641, анал. рахунок "З податку на додану вартість" – на суму ПДВ на відвантажені товари, в оплату яких грошові кошти не одержано. Такий же запис в обліку здійснюють на суму ПДВ з продажу товарів за готівкові грошові кошти.
Інші бухгалтерські записи, пов’язані з відвантаженням і реалізацією товарів, Інструкцією не розкриваються.
Враховуючи зміни в бухгалтерському обліку реалізації товарів