Останнім часом з'явилися нові форми взаємовідносин банків з бюджетними установами, пов'язані з розрахунками. Прикладом можуть слугувати лізингові операції, за яких бюджетні установи можуть укладати лізингові угоди з лізингодавцями (іншими під-приємствами, банками) і брати в оренду на певний період об'єкти невиробничих основних фондів. Лізингова угода (договір), яка укладається між лізингодавцем і лізингоотримувачем, передбачає предмет договору і виникнення права власності на нього в лізин-годавця, безперервний термін оренди, суму орендних платежів і періодичність їх виплати, умови страхування обладнання, мож-ливі варіанти володіння майном після закінчення терміну оренди та ін. Взаємовідносини між учасниками лізингової угоди і класи-фікацію лізингових платежів наведено на рис. 4.4 — 4.6.

Перспективним є поступовий перехід бюджетних установ на електронну систему платежів. Вона забезпечує проведення роз-рахунків протягом дня угоди, скорочення потоку паперових до-кументів, кінцевість і безвідкличність платежів.

2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ

Підзвітними особами є працівники даної установи, яким в об-межених розмірах видаються аванси на здійснення деяких опера-ційно-господарських витрат, які не можуть бути здійснені шля-хом безготівкових розрахунків, а також на відрядження і наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади каси-ра, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіж-на чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закін-ченні трьох робочих днів.

Готівка видається під звіт з каси установи тільки за дозволом керівника установи і лише у разі відсутності заборгованості за раніше отримані аванси.

Згідно з Порядком ведення касових операцій №334 розмір авансу на господарські потреби не лімітується, але підзвітна осо-ба повинна відзвітувати за отримані підзвітні суми не пізніше на-ступного робочого дня після їх видачі (за службовими відря-дженнями — не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження). У противному разі готівка, видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси установи (в повній сумі, вида-ній під звіт, або в сумі, не підтвердженій авансовими звітами), наступного дня після закінчення зазначених вище термінів вклю-чається розрахункове до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порів-нюється з встановленим лімітом залишку готівки в касі.

Основна маса авансів видається під звіт на службові відря-дження у межах сум, необхідних відрядженим особам на оплату вартості проїзду до місця відрядження і назад, добових і витрат на наймання житлового приміщення.

Порядок оплати службових відряджень встановлено Інструк-цією про службові відрядження в межах України та за кордон, зат-вердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом від 13.08.98 № 165) та постановою Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кор-дон» від 23.04.99 № 663 з подальшими змінами.

Термін відрядження в межах України визначається керівни-ком або його заступником, але не може перевищувати ЗО кален-дарних днів.

Рішення про службове відрядження керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади приймається згідно з постано-вою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування службових відряджень керівника органів державної виконавчої влади» від 27.06.96 № 682.

За відрядженнями виплачуються добові в єдиній сумі — 18 грн. за кожний день перебування у відрядженні (включаючи день від'їзду та приїзду) незалежно від статусу населеного пункту. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за від-мітками у посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи і прибуття до місця постійної роботи працівни-ка, а днем прибуття — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи.

За наявності підтверджувальних документів установою відш-кодовуються витрати відрядженим працівникам на наймання жи-тлового приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холо-дильником, телевізором, але не більше 50 грн.

За бронювання місця в готелях відшкодовується плата в роз-мірі не більше 50% його вартості за добу згідно з поданими підтверджувальними документами.

Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд до місця відрядження і назад у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням проїзних квитків, користуванням постільними реча-ми в поїздах, страхових платежів на транспорті, суми податку на додану вартість за придбані проїзні документи.

Виплати на відрядження (крім добових) відшкодовуються ли-ше за умови наявності підтверджувальних документів в оригіналі.

Термін відрядження працівника за кордон визначається та-кож керівником установи, але не може бути більше 60 кален-дарних днів.

Аванс відрядженому працівникові за кордон видається в наці-ональній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті на поточні витрати в розмірах, які обумовлені реальними потребами в країні перебування.

Перерахунок граничних норм добових (до 160 грн. за добу) у до-лари СТА здійснюється за прогнозним офіційним курсом обміну національної валюти України до долара США на поточний рік.

Наприклад, норма добових — 160 грн. Прогнозний офіційний курс обміну гривні до долара США на поточний рік — 5,78. Пе-рерахунок:

160 грн. : 5,78 = 27,68 дол. США.

За час перебування у відрядженні за кордоном працівникові відшкодовується більш широкий спектр витрат, а саме витрати:

а) на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження;

б) на оплату рахунків за проживання в готелях, включаючи витрати на харчування і побутові послуги;

в) на оплату телефонних рахунків;

г) на оформлення