ПЗПП — прибуток у залишках нереалізованої продукції па поча-ток планового періоду;

ПВП — прибуток від випуску продукції;

ПЗКП – прибуток у залишках нереалізованої продукції па кі-нець планового періоду.

Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна розрахову-вати за методом прямого розрахунку, якщо с відповідні вихідні дані. Проте, як правило, дуже складно визначити асортимент, перелік ви-робів у залишках, особливо на кінець періоду, що планується.

Тому частіше прибуток у залишках нереалізованої продукції роз-раховується за показником рентабельності продукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планово-го періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або в четвертому кварталі попереднього року за розрахунку прибутку па плановий рік у цілому).

Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець плано-вого періоду обчислюється множенням їхньої собівартості на сере-дню рентабельність продукції на підприємстві в період, що плану-ється (або в четвертому кварталі планового року за розрахунку при-бутку на плановий рік у цілому).

Зведений розрахунок прибутку від реалізації продукції можна подати так (тис. грн.).

1. Залишки продукції па початок планового періоду

За оптовими цінами

За виробничою собівартістю

Прибуток |

220

190

30

2. Випуск продукції в плановому періоді

За оптовими цінами

За повною собівартістю

Прибуток |

7000

5600

1400

3. Залишки продукції на кінець планового періоду

За оптовими цінами

За виробничою собівартістю

Прибуток |

200

160

40

4. Реалізація продукції в плановому періоді (1+2+3)

За оптовими цінами

За повною собівартістю

Прибуток |

7020

5630

1390

Із розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого роз-рахунку практично може бути використаний на підприємствах різ-них сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на 1 гри. продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосо-вані також і на підприємствах сфери послуг.

Сутність і методи обчислення рентабельності

Абсолютна сума балансового прибутку, отримана підприємством, у тому числі прибуток від основної діяльності є дуже важливим показни-ком. Однак він не може характеризувати рівень ефективності господарю-вання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підпри-ємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і ма-теріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємст-ва, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як по точні витрати діяль-ності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточни-ми витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найширшому понятті рентабельність означає при-бутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, органі-зацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; при-бутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманою прибутку. Рентабельність — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Різні варіанти рішень, що приймаються для визначення прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

На рис. 3 наведено класифікацію показників госпрозрахункової рентабельності. Обчислення рентабельності окремих видів продук-ції (робіт, послуг) може грунтуватися на показниках прибутку від їхнього випуску або реалізації. При цьому поточні витрати можуть братися в таких варіантах: собівартість (виробнича або повна); собі-вартість за виключенням матеріальних витрат (рентабельність щодо заново створеної вартості); вартість в оптових цінах (вартість за мінусом непрямих податків).

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть вико-ристовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації про-дукції (робіт-, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому при-буток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна брати в різ-них варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичко-вий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться за-гальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відпові-дну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.

РОЗПОДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ

Розподіл балансового прибутку

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовуєть-ся на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюд-жетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом фор-мування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток с об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап — це розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розпо-ділу є держава і підприємство. В результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Співвідношення розпо-ділу прибутку між державою і підприємствами мас важливе зна-чення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики дер-жави, від правильного вирішення якого залежить розвиток еконо-міки в цілому.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і під-приємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому мас податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в: сумі подат-ків, що сплачуються за рахунок прибутку; у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування; у порядку надання подат-кових пільг.

Другий етап — це розподіл і використання прибутку, що зали-шився в розпорядженні підприємств пісня здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробницт-ва, соціальних