ПЛАН

Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова

2. Подвійний запис, його суть і значення

3. Хронологічний і систематичний облік

4. Синтетичні й аналітичні рахунки

5. Взаємозв'язок між балансом і рахунками

6. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку

РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова

Бухгалтерський баланс надає важливу інформацію про наявні ресурси підприємства. Проте для оперативного керівництва необхідна постійна інформація про зміни цих ресурсів та їх джерел, які відбуваються в процесі господарської діяльності. Для цього потрібно відображати кожну операцію в певній послідовності. Відображення господарських операцій безпосередньо у бухгалтерському балансі практично недоцільне, оскільки після кожної з них довелось би складати новий баланс. Крім того, баланс не може забезпечити одержання узагальненої інформації про обсяг змін по кожній групі засобів, або їх джерел. І, нарешті, баланс відображає стан засобів господарства тільки у грошовому вимірнику, облік же матеріальних цінностей потребує ще і натуральних вимірників. Тому поточний облік змін засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків.

Рахунки бухгалтерського обліку є способом групування господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю і змінами засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності.

Систематизація і групування господарських операцій на рахунках забезпечує безперервну інформацію про їх здійснення і результати діяльності, необхідну для оперативного керівництва, контролю й аналізу. Для цього для кожної економічно однорідної групи засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності відкриваються окремі рахунки ("Основні засоби", "Каса", "Виробництво", "Товари", "Статутний капітал" тощо).

Залежно від характеру облічуваних об'єктів записи на рахунках можуть здійснюватися у різних вимірниках (натуральних, трудових), але з обов'язковим використанням грошового вимірника з метою узагальнення різнорідних засобів і процесів.Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, що на них обліковуються, і завданнями обліку.

Господарські операції, незалежно від їхнього економічного змісту, завжди спричиняють збільшення або зменшення певних видів засобів або джерел їх формування. Так, наприклад, рух грошових коштів характеризується надходженням їх у касу (збільшення) або виплатою їх із каси (зменшення); рух матеріалів - це надходження на склади підприємства (збільшення) або витрачання для потреб виробництва (зменшення); заборгованість (наприклад, постачальникам) також характеризується її збільшенням або зменшенням (при погашенні боргу) тощо.

Збільшення і зменшення господарських засобів та їхніх джерел в результаті господарських операцій відображається на рахунках окремо. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийнято зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають умовним терміном "дебет", а праву - "кредит" Термін "дебет" походить від лат. debet, шо означає "бути винним", а "кредит" - від лат. credit, що означає "вірити". З часом терміни "дебет" і "кредит" втратили буквальне розуміння цих слів, а залишилися тільки умовними технічними, позначеннями сторін рахунка.. Назву рахунка пишуть посередині таблиці. Схематично будову рахунка можна показати так:

Рахунок

(назва рахунка)

Дебет | Кредит

Для повного уявлення про облічуваний об'єкт на кожному рахунку перш за все записують початковий стан засобів або їх джерел, що називається початковим залишком або початковим сальдо. Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів та їх джерел. При цьому збільшення облічуваного об'єкта записують на одній стороні рахунка, а зменшення - на іншій. Маючи інформацію про початковий залишок облічуваного об'єкта та зміни протягом звітного періоду, визначають його залишок на кінець звітного періоду.

Рахунки активні і пасивні. Бухгалтерський баланс, як відомо, поділяється на дві частини; актив, у якому відображають наявні господарські засоби, і пасив, - де показують джерела їх формування. Відповідно до цього і всі рахунки бухгалтерського обліку поділяють на активні і пасивні. Активні рахунки призначені для обліку наявності і змін засобів господарства, пасивні - для обліку наявності і змін джерел засобів. При відкритті рахунків в них записують початкові залишки (сальдо) на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в балансі у лівій частині - активі, то і залишки засобів на активних рахунках записують також у лівій частині - на дебеті. Джерела господарських засобів відображаються у балансі в правій частиш (пасиві), отже, і залишки джерел засобів на пасивних рахунках також записують на правій стороні рахунка - на кредиті. Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивні - кредитове. У цьому полягає один із взаємозв'язків між балансом і рахунками. Для кращого розуміння наведемо схему взаємозв'язку між балансом і рахунками.

Схема розкладу балансу на рахунки

Баланс

Із наведеної схеми видно, що на кожний вид засобів, відображений в балансі активною статтею, відкривають активний рахунок, на якому початковий залишок (сальдо) записують на дебеті. Для обліку кожного джерела засобів, відображеного в балансі пасивною статтею, відкривають пасивний рахунок, початковий залишок (сальдо) на якому записують на кредиті. При цьому сума всіх дебетових залишків активних рахунків відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку активу балансу. Відповідно сума кредитових залишків пасивних рахунків відображає загальну суму джерел засобів і дорівнює підсумку пасиву балансу. Отже, загальна сума всіх дебетових залишків активних рахунків дорівнює сумі кредитових залишків пасивних рахунків (оскільки підсумок активу балансу дорівнює підсумку пасиву).

Для забезпечення контролю за господарською діяльністю підприємства важливо мати відомості не тільки про залишки засобів та їхніх джерел, а й про обсяг господарських операцій за звітний період, тобто величину здійснених оборотів (наприклад, обсяг затрат на виробництво, випуск продукції, реалізацію тощо). Тому періодично, як