Застосування журналів-ордерів по групі взаємопов'язаних рахунків робить записи більш наочними, сприяє скороченню обсягу облікової роботи, полегшує складання звітності. У зв'язку з використанням здебільшого журналів-ордерів для облікових записів по групі взаємопов'язаних рахунків загальна кількість журналів-ордерів значно менша за кількість синтетичних рахунків, передбачених планом рахунків.

Звідси, особливістю журнально-ордерної форми обліку є поєднання в одному обліковому регістрі (журналі-ордері) кількох взаємопов'язаних синтетичних рахунків з метою забезпечення наочності, скорочення обсягу облікової роботи та полегшення складання звітності.

Окремі журнали-ордери і допоміжні відомості до них призначені для ведення не тільки синтетичного, а й аналітичного обліку. Завдяки цьому відпадає необхідність ведення аналітичного обліку в окремих регістрах (картках, книгах) по деяких синтетичних рахунках (зокрема, по рахунках "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки з підзвітними особами" тощо). Журнали-ордери, в яких поєднується аналітичний і синтетичний облік, містять всі необхідні дані щодо облічуваних об'єктів: окрім кредитового обороту, в них показують дебетовий оборот по даному рахунку, а також залишки на початок і кінець звітного періоду.

Для прикладу розглянемо будову і порядок записів у журналі-ордері № 7 по рахунку "Розрахунки з підзвітними особами" (див. далі).

Журнал-ордер №7

По кредиту рахунка 372 “Розрахунки з підзвітними особами” за грудень 200_р.

№ пор. | № авансового звіту | Прізвище, ім’я, по батькові підзвітної особи | Залишок на початок місяця | Видано під звіт | Видано у відшкодування перевитрати | Витрачено з підзвітних сум | Залишок заборгованості на кінець місяця

за поданим звітом | з кредиту рахунка №372 в дебет рахунків

дата виникнення заборгованості | дебет (сума, що залишилась під звітом) | кредит (сума невідшкодованої перевитрати) | дата | кореспондуючий рахунок | сума | дата | кореспондуючий рахунок | сума | дата | затверджена сума витрат | 20 | 22 | 92

1 | 401 | Івашко П.А. | 28.11 | 90 | - | - | - | - | - | - | - | 06.12 | 90 | 90 | - | - | -

2 | 402 | Коваленко І.М. | - | - | - | 04.12 | 30 | 780 | - | - | - | 10.12 | 780 | - | 780 | - | -

3 | 403 | Мезенцев О.Р. | - | - | - | 10.12 | 30 | 1050 | - | - | - | 18.02 | 1050 | - | - | 1050 | -

4 | 404 | Баранів В.П. | - | - | 30 | 25.12 | 30 | 620 | 25.12 | 50 | 30 | - | - | - | - | - | 620

і т.д.

х | х | Разом | х | 90 | 30 | х | х | 17480 | х | х | 30 | х | 11370 | 90 | 780 | 1050 | 620

Журнал-ордер закінчено 30 грудня 200_ р. У головній книзі суми відображені 31 грудня 200_ р.

Бухгалтер Дорошенко М.Б. Головний бухгалтер Бабич І.К.

Наведені шифри рахунків означають: №20 – “Виробничі запаси”, №22 – “Малоцінні і швидкозношувані предмети”, № 92 – “Адміністративні витрати”, №30 – “Каса”, № 372 – “Розрахунки з підзвітними особами”.

Як видно, у цьому журналі-ордері аналітичний і синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами забезпечується в єдиній системі записів. Аналітичний облік ведуть за виданими в підзвіт коштами і здійснюють записи позиційним (лінійним) способом. Кожній підзвітній особі в журналі відведено окремий рядок, у якому записують суму виданого авансу, суму витрат, списаних на підставі авансового звіту, а також залишок невикористаного авансу. Узагальнені (синтетичні) дані по рахунку "Розрахунки з підзвітними особами" одержують шляхом підведення підсумків по аналітичних рахунках у журналі-ордері.

Отже, важливою особливістю будови окремих журналів-ордерів є поєднання в одному обліковому регістрі синтетичного й аналітичного обліку.

По рахунках, які охоплюють велику кількість облічуваних об'єктів (основні засоби, матеріали, паливо, розрахунки по оплаті праці тощо), аналітичний облік ведуть так само, як і при інших формах обліку - на картках або в книгах. Аналітичний облік касових операцій, як і при інших формах обліку, здійснюється у Касовій книзі.

Однією із суттєвих переваг журнально-ордерної форми обліку перед іншими формами є пристосованість облікових регістрів для складання звітності. Для цього в журналах-ордерах завчасно передбачають перелік показників звітності, за якими і здійснюється поточний облік. Це дає змогу без додаткових вибірок і розрахунків одержувати безпосередньо із облікових регістрів інформацію для складання звітності.

Таким чином, важливою особливістю журналів-ордерів є пристосованість облікових регістрів для складання звітності.

Як зазначалося раніше, записи у журнали-ордери здійснюють у хронологічному порядку в міру надходження і опрацювання документів. На кожному документі вказують номер журналу-ордера і порядковий номер запису. Відпрацьовані документи зберігають у окремих папках і підшивають в порядку послідовності зроблених записів у журналі-ордері, що забезпечує можливість швидкого знаходження потрібного документа. Журнали-ордери можуть складатися також за допомогою використання обчислювальної техніки.

Наприкінці місяця по кожному журналу-ордеру підводять підсумки зроблених записів, які обов'язково звіряють з документами, які послужили підставою для записів. Загальний підсумок по