ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ В КОМП'ЮТЕРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки дав відповідний по-штовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп'ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є комп'ютери.

Початком застосування сучасних технологій вважають 50-ті роки XX ст., коли в США були створені перші моделі електронної маши-ни для бухгалтерських розрахунків. Поступово застосування комп'ю-терів охопило різні сфери економіки.

Запровадження комп'ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З'явилася мож-ливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фон-довіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп'юте-ри, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів (Computer-Assisted Audit Tech-niques — СААТз) [30, с. 120].

Існують дві основних складові СААТз, які використовує внут-рішній аудитор:*

програмне забезпечення аудиту: комп'ютерні програми, що ви-користовуються для перевірки змісту файлів клієнта;*

контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для ком-п'ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп'ютер-них програм клієнта.

Аудитор повинен або оволодіти технічними знаннями і навичка-ми роботи на комп'ютері, або одержати практичну допомогу від екс-пертів, необхідну для того, щоб зробити компетентні висновки.

Можна використати аналітичну перевірку як сферу застосування аудиторського програмного забезпечення, коли записи клієнта зби-раються у файлах комп'ютера.

Аудитор може використати також програмований метод контро-лю, який свідчить про повноту, правильність і законність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється від приклад-ного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється, підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування.

Під терміном аналітична перевірка слід розуміти набір таких процедур:*

аналіз співвідношень різних фінансових даних (наприклад, ви-торгу і затрат або заробітної плати і чисельності персоналу);*

порівняння фактичних даних із прогнозними, з аналогічними показниками минулих періодів, із показниками аналогічних під-приємств, із середньо галузевими даними.

Причому, процедури можуть варіюватися від простих зіставлень до широких комп'ютерних програм, які реалізують найновіші ста-тистичні розробки (наприклад, множинний регресивний аналіз).

Багато вчених-економістів вважають, що аудитор може широко використовувати комп'ютер для здійснення низки аналітичних, роз-рахункових та інших аудиторських процедур. Особливо важливо використати комп'ютер на дослідній стадії аудиторського процесу, коли збирається максимум доказів.

Поділяємо думку професора В.С. Рудницького в тому, що "дуже важливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту, оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оці-нювання показників Головної книги і фінансової звітності, правиль-но спланувати різні аспекти майбутньої роботи, виявити факти ри-зику тощо" [42, с. 134].

Комп'ютерну техніку аудитор використовує, коли облік ведуть за допомогою спеціальних програм, а інформацію зберігають у файлах даних [30, с. 129].

Починаючи з 80-х років XX ст. вітчизняні аудитори широко ви-користовують комп'ютерну техніку і спеціальні програмні засоби для виконання аналітичних процедур. Вітчизняним аудиторам слід керуватися Рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98, яким затверджено повний текст Національних нормативів аудиту в Україні, у тому числі норматив № ЗО "Використання комп'ютерів в аудиті". Мета і галузь діяльності аудитора не змінюються, коли йдеть-ся про перевірку середовища електронної обробки даних (ЕОД).

Однак прикладна програма може поставити аудитора перед необ-хідністю використання комп'ютера як засобу контролю. Ці різно-манітні варіанти використання комп'ютера відомі як Метод ауди-ту при сприянні комп'ютера (МАСК) [14, с. 216]. Метою цього нор-мативу е забезпечення використання керівництвом МАСК. Ці ме-тоди можна використовувати із залученням всіх відомих типів кон-фігурацій комп'ютерів. Причому необхідність використання МАСК виникає тоді, коли нема вхідних документів і немає можливості по-вністю простежити хід операцій, і тоді, коли ефективність аудиту можна покращити за допомогою використання спеціальної комп'ю-терної аудиторської програми.

Норматив № 30 "Використання комп'ютерів в аудиті" характери-зує два методи:*

програмне забезпечення контролю;*

дані тесту.

Програмне забезпечення контролю (ПЗК) складається з ком-п'ютерних програм, що використовуються аудитором як частина про-цедур перевірки, які обробляють дані контрольних тестів системи обліку підприємства. Під час планування аудитору слід з'ясувати можливість комбінування ручного аналізу даних з обробкою на ПЗК.

Перевірку методом тестування даних використовують під час проведення процедур контролю, отриману вибірку даних вводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють її з результатами:*

даних тесту, які використовуються для перевірки специфічних засобів управління в комп'ютерних програмах щодо типу пароля і доступу до даних;*

на шляху операцій тесту використовується "фіктивний" модуль (наприклад, відділ або службова особа), дії цього модуля визначені, результати порівнюються з проходженням даних через аналогічний модуль програми клієнта. Коли контрольні дані обробляються ра-зом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилу-чені з реального розрахунку клієнта.

Коли аудитор починає аудит у середовищі ЕОД, він повинен мати необхідні навички і досвід роботи з технікою або залучити спеціаліста.

Аудитору слід проаналізувати відповідність МАСК засобам обслу-говування комп'ютера і автоматизованим системам бухгалтерсько-го обліку та картотекам. Ефективність аналітичних процедур може бути поліпшена при використанні МАСК з погляду отримання й оці-нювання контрольного доказу.

Деякі комп'ютерні файли зберігаються протягом короткого часу і не можуть бути доступні за необхідності. Тому аудитор повинен вжити заходів для збереження в пам'яті комп'ютера даних, які йому знадобляться в майбутньому.

Аудитор повинен керувати процесом використання програми МАСК. Під час управління програмою МАСК присутність аудитора бажана, оскільки у разі необхідності він може змінити дані помил-кового прикладу, виправити неправильний вхідний файл.

Стандарти робочих документів і процедур для МАСК мають відпо-відати документам і процедурам аудиторської перевірки в цілому. Технічну документацію МАСК необхідно тримати окремо від інших робочих документів аудитора.

При