план
Аудиторські докази
1. Поняття аудиторських доказів та їх види
2. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ
1. Поняття аудиторських доказів та їх види
Аудиторські докази — це інформація, отримана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту. Аудитор повинен отримати таку кількість аудитор-ських доказів, яка б дала можливість зробити необхідні висновки, при використанні яких буде підготовлено аудиторський висновок.
Аудиторські докази одержують шляхом належного поєднання тестів систем контролю та процедур перевірки на суттєвість. Вони складаються з первинних документів та облікових записів, покладе-них в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної інфор-мації з інших джерел.
Критерії достатності та належності взаємопов'язані й стосуються аудиторських доказів, отриманих як при тестуванні систем контро-лю, так і під час здійснення процедур перевірки на суттєвість. Достатність є виміром кількості аудиторських доказів, належність є виміром їхньої якості й надійності та їх відповідності конкретному твердженню.
Аудитор спирається на аудиторські докази, які мають не тільки достатній, а й переконливий характер. Крім того, аудитор вишукує аудиторські докази в різних джерелах інформації і різного характе-ру для підтвердження одного і того ж твердження.
Формулюючи аудиторський висновок, аудитор звичайно не дослі-джує всієї інформації, наявної в його розпорядженні, й не здійснює суцільної перевірки її, а визначає тільки основні елементи, які в ціло-му характеризують стан суб'єкта підприємницької діяльності.
На достатність аудиторських доказів впливає ряд факторів:*
оцінка аудитором характеру та величини ризику, притаманних як на рівні фінансової звітності, так і на рівні залишків на рахунку чи за класом операцій;*
характер систем обліку та внутрішнього контролю й оцінка ри-зиків контролю;*
досвід, набутий у процесі попередніх аудиторських перевірок;*
результати аудиторських процедур із можливими виявленими фактами помилок чи шахрайства;*
джерело та надійність наявної інформації.
Аспектами систем обліку і внутрішнього контролю, щодо яких аудитор одержує аудиторські докази, є:*
структура — системи обліку та внутрішнього контролю, роз-роблені так, щоб попереджати і виявляти та виправляти суттєві пе-рекручення;*
функціонування — наявні системи, які ефективно працювали про-тягом певного періоду.
Надійність аудиторських доказів залежить від джерела їх отри-мання — внутрішнього чи зовнішнього, а також від характеру їх.
За характером розрізняють візуальні, документальні та усні докази.
Аудиторські докази із зовнішніх джерел (наприклад, підтверджен-ня, отримані від третьої особи) більш надійні, ніж отримані з внут-рішніх джерел. Аудиторські докази, отримані з внутрішніх джерел інформації підприємства, яке перевіряється, надійніші у разі наяв-ності ефективних систем обліку і внутрішнього контролю. Ауди-торські докази, отримані за допомогою проведених тестів, надійніші за ті, що отримані від працівників підприємства. Аудиторські дока-зи у формі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні по-дання. Якщо аудиторські докази одержані з різних джерел, різного характеру І відповідають один одному, то вони більш переконливі.
У разі неможливості одержати достатні належні аудиторські до-кази аудитор має дати позитивний висновок із застереженнями або негативний висновок.
Види аудиторських доказів: прямі, другорядні, усні, візуальні, до-кументальні.
2. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
Джерелами аудиторських доказів є:*
дані первинних документів і звітів, у яких відображається ос-новна інформація про господарські операції;*
облікові регістри, де нагромаджується й узагальнюється інфор-
мація зі звітів та прикладених до них первинних документів з по-гляду їхнього економічного змісту;*
Головна книга, де відображаються залишки на початок і кінець звітного періоду й обороти за дебетом і кредитом відповідних ра-хунків;*
баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал;*
інвентаризаційні матеріали (описи, порівнювальні відомості, роз-рахунки природного убутку);*
розрахунки, декларації, кошториси, калькуляції, договори, контрак-ти, засновницькі документи, статут, накази, розпорядження, бізнес-плани;*
оперативна, статистична, податкова звітність;*
матеріали перевірок і ревізій, проведених органами податкової служ-би, державної контрольно-ревізійної служби, статистики, банків та ін.;*
матеріали внутрішньогосподарського контролю (внутрішнього аудиту);*
дані документального і фактичного контролю, експертних пере-вірок, лабораторних аналізів, контрольних вимірювань, проведених за участю аудиторів;*
письмові та усні заяви, пояснювальні й доповідні записки мате-ріально відповідальних та посадових осіб, суб'єктів підприємницької діяльності, замовників тощо.
Для отримання аудиторських доказів щодо відповідності структури й ефективності функціонування систем обліку та внутрішнього кон-тролю виконують тести систем контролю. Крім того, використову-ються процедури перевірки на суттєвість для отримання аудиторських доказів із метою виявлення суттєвих перекручень у фінансовій звіт-ності. Такі процедури бувають двох типів: у вигляді перевірок опе-рацій та залишків за рахунками й проведених аналітичних процедур.
Під час отримання аудиторських доказів за допомогою тестів сис-тем контролю аудитору слід розглянути достатність та належність аудиторських доказів для обґрунтування оцінки розміру ризику не-відповідності внутрішнього контролю.
При отриманні аудиторських доказів процедурами перевірки на суттєвість аудитор повинен оцінити розмір достатності та належності аудиторських доказів, одержаних шляхом таких процедур, разом із будь-якими даними, одержаними в результаті тестів систем контро-лю для обґрунтування тверджень фінансової звітності.
Твердження фінансової звітності — це твердження керівництва підприємства, чи прямо висловлені, чи, навпаки, втілені у фінансовій звітності. Вони можуть бути поділені на такі категорії:*
наявність: актив чи пасив існує на конкретну дату;*
права і обов'язки: актив чи пасив належить підприємству на пев-ну дату;*
факт події: факт того, що була здійснена операція чи подія, по-в'язана з підприємством у конкретний період;*
повнота: немає невідображених в обліку активів, пасивів, суттє-вих операцій чи подій;*
оцінка: оцінка активів чи пасивів зроблена правильно і вони відображені в усіх суттєвих аспектах обліку за правильною вартістю;*
вимір: операція чи інша подія в повному обсязі відображена в обліку, а надходження і видатки відображені у відповідному періоді;*
представлення і розкриття: позиція фінансової звітності розкрита, класифікована й описана за правилами її підготовки.
Аудиторські докази одержують