операції програма копіює значення субконто, що вводяться в усі незаповнені позиції субконто того ж типу, що лежать нижче, крім, звичайно, тих, для яких заданий режим "Вибрати". Тому при початковому заповненні бланка типової операції програма буде запитувати вид субконто чи якщо для нього заданий режим "Вибрати", чи якщо до нього в бланку немає вибраного субконто того ж типу.
Для задання субконто підведіть курсор в потрібне місце, натисніть Enter і виберіть субконто зі списка, який з'явиться на екрані. Щоб очистити поле з субконто або вставити в нього слово "Вибрати" (тобто встановити режим обов'язкового запиту даного субконто при вводі типової операції), виділіть це поле курсором і натискайте клавішу F5 (один або два рази).
Обчислення суми проводки. Спосіб визначення суми проводки залежить від коефіцієнтів (заданих під знаками "* " і "/ ") і наявності формули обчислення:
якщо для проводки задана формула, то сума проводки обчислюється по формулі (див. розд.5.6). Якщо при цьому перший коефіцієнт рівний нулю, то розрахована сума проводки виводиться користувачеві для підтвердження (користувач може змінити цю суму);
якщо формула не задана, а перший коефіцієнт не рівний нулю, то сума проводки обчислюється як сума операції, помножена на перший коефіцієнт і поділена на другий;
якщо формула не задана і перший коефіцієнт рівний нулю, то сума проводки запитується при вводі типової операції.
Зауваження.
Установка в нуль першого коефіцієнта в проводці типової операції дозволяє організувати підтвердження розрахованих в формулах сум. Якщо в проводці задана формула, то користувач повинен буде при вводі типової операції підтвердити розраховану по формулі суму проводки. Якщо формула відсутня, користувач повинен буде при вводі типової операції ввести суму проводки вручну.
2. Другий коефіцієнт ( "/ ") не може дорівнювати нулю. Зміна проводок в шаблоні типової операції ніяк не впливає на ті проводки, які були введені в журнал операцій раніше з допомогою даної типової операції. Ефект зміни типової операції з'явиться тільки при вводі з її допомогою нових проводок. Це одна з основних відмінностей типових операцій від документів і розрахунків (розд.6) - там при зміні формата документа може бути виконаний перерахунок всіх вже наявних документів того ж типу.
5.6. Формули обчислення сум проводок
В програмі суми проводок типових операцій можуть не тільки запитуватися під час вводу типової операції або визначатися по сумі операції з допомогою коефіцієнтів, але і обчислюватися по довільних формулах.
Ввід формули. Для задання або коректування формули слід підвести курсор в другу стрічку графи "Коефіцієнти, Тип. зміст, Формула" і натиснути Enter. В нижній частині екрану з'явиться вікно з п'яти стрічок, в якому можна вводити і редагувати текст формули.
При заданні формули Ви можете використовувати ті ж клавіші редагування, що і при вводі полів запитів і списків (див. розд.2.12). Вікно розглядається як одна велика стрічка, так що Вам не потрібно натискати Enter для переносу частини формули на нову стрічку, якщо її текст не поміщається в одній стрічці. Закінчивши ввід, натисніть клавішу Enter. Натиснення Esc перерве редагування формули, при цьому зміни в текст формули внесені не будуть.
Формат формул. Формула може складатися з одного або кількох виразів або команд, розділених між собою крапкою з комою ";". Вирази в формулі розраховуються (а команди виконуються) почергово, тобто зліва направо. Кожний слідуючий вираз в формулі може використовувати результат розрахунку попереднього. В суму проводки заноситься результат, обчислений з допомогою останнього виразу в формулі.
Вирази складаються зі слідуючих елементів:
чисел (при цьому у чисел з десятковою частиною ціла і десяткова частини повинні розділятися крапкою, а не комою, наприклад, "1.5", а не "1,5");
знаків арифметичних виразів ( “ + “ - додавання, “ - “ - віднімання, “ * “ - множення, “ / “ - ділення);
круглих дужок, які визначають порядок обчислення виразів;
макроімен, які використовуються для посилання на суми попередніх проводок, суму операції, результат обчислення попереднього виразу в формулі, залишки і обороти по рахунках бухгалтерського обліку і т.д.;
викликів функцій.
Команди починаються з символа "!". В формулах сум проводок використовуються тільки команди установки періоду розрахунку залишків і оборотів по рахунках (див. нижче).
Зауваження.
1. Довжина кожного виразу в формулі не може перевищувати 150 символів.
2. Відповідно з загальною практикою операції множення і ділення виконуються раніше, ніж операції додавання і віднімання, якщо інший порядок не встановлено дужками.
Функції. Для змін значень чисел і виразів можна використовувати функції:
Ц(вираз) | - перетворює вираз в ціле число, відкидаючи від нього десяткову частину, наприклад, Ц(1.8) рівне 1, Ц(-1.9) рівне -1.
ОКР(вираз\n) | - округлює вираз до n знаків в десятковій частині, наприклад, ОКР(1.7\0) рівне 2.
Зауваження.
ОКР(1.5\0) рівне 2, ОКР(2.5\0) рівне 3, ОКР(1.05\1) рівне 1.1 і т.д. - в подібних "сумнівних" випадках округлення проводиться до більшого по абсолютній величині числа.
Умовний оператор. Різновидом функції є умовний оператор, який дозволяє в залежності від виконання або невиконання деякої умови вибрати один з двох варіантів розрахунку. Формат умовного оператора:
?(умова\вираз1\вираз2)
Якщо умова істинна, результатом обчислення умовного оператора буде вираз1, якщо умова фальшива - вираз2.
Умова може конструюватися з арифметичних виразів з допомогою операторів порівняння:
< | - менше;
> | - більше;
<= | - менше або дорівнює;
>= | - більше або дорівнює;
= | - дорівнює;
<> | - не дорівнює.
Результати порівняння можуть комбінуватися з допомогою логічних операцій:
НЕ - логічне заперечення (НЕ вираз істинний тоді і тільки тоді, коли вираз фальшивий);
И- логічне "і" (вираз1 И вираз2 істинні тоді і тільки тоді,
