Реферат з бухобліку

Організація обліку витрат

Рахунок 91 "Загальновиробничі витрати"

На рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.

За дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" відображається сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 "Виробництво" та 90 "Собівартість реалізації"'.

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

Рахунок 91 "Загальновиробничі витрати" кореспондує    |

за дебетом з кредитом рахунків:    | за кредитом з дебетом рахунків: 

13  | "Знос необоротних активів"  | 23  | "Виробництво" 

20  | "Виробничі запаси"  | 90  | "Собівартість реалізації" 

22  | "Малоцінні та швидкозношувані предмети"     

30  | "Каса"     

31  | "Рахунки в банках"     

37  | "Розрахунки з різними дебіторами"     

39  | "Витрати майбутніх періодів"     

47  | "Забезпечення майбутніх витрат і платежів"     

50  | "Довгострокові позики"     

60  | "Короткострокові позики"     

63  | "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"     

64  | "Розрахунки за податками й платежами"     

65  | "Розрахунки за страхуванням"     

66  | "Розрахунки з оплати праці"     

68  | "Розрахунки за іншими операціями"     

80  | "Матеріальні витрати"     

81  | "Витрати на оплату праці"     

82  | "Відрахування на соціальні заходи"     

83  | "Амортизація"     

84  | "Інші операційні витрати" 

Групування витрат підприємства на виробництво продукції (робіт, послуг) за об’єктами витрат (об’єктами калькулювання) та за статтями витрат встановлюється підприємством з урахуванням особливостей організації та технології виробництва, вимог нормативних документів, потреб управлінського обліку та бухгалтерської звітності.

При відображенні в аналітичному обліку витрат на виробництво необхідно дотримуватись порядку, за яким одні і ті ж витрати протягом року мають відноситись на одні і ті ж статті витрат. Для цього необхідно встановити економічний зміст окремих статей витрат з врахуванням положень пунктів 11–16 ПСБО 16 “Витрати”.

Прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати, пов’язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг, протягом місяця відносять безпосередньо на рахунок 23 “Виробництво” з кредиту відповідних рахунків.

Загальновиробничі витрати (змінні та постійні) не можуть бути віднесені безпосередньо на окремі об’єкти витрат виробництва. Тому протягом місяця їх відносять на накопичувально-розподільчий рахунок 91 з кредиту відповідних рахунків. В кінці звітного місяця сума загальновиробничих витрат розподіляється за розрахунком, форма якого наведена в додатку 1 ПСБО 16 “Витрати” (зі змінами і доповненнями), витрати списуються і рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” закривається, тобто сальдо мати не може.

Порядок розподілу та списання загальновиробничих витрат для включення їх до виробничої собівартості готової продукції (робіт, послуг) принципово змінився. На дебет рахунку 23 “Виробництво” згідно з розрахунком списуються повністю тільки змінні загальновиробничі витрати, а постійні витрати розподіляються та списуються на витрати виробництва в розрахунковій (плановій) сумі, але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат.

Отже, загальна сума змінних загальновиробничих витрат та сума постійних розподілених витрат списуються в кінці місяця на підставі розрахунку для включення до виробничої собівартості готової продукції (робіт, послуг) контировкою:

Дт 23 “Виробництво”

Кт 91 “Загальновиробничі витрати”

За окремим допоміжним розрахунком сума загальновиробничих витрат, списана на витрати виробництва, має бути розподілена на окремі об’єкти витрат: на види і групи готової продукції, на роботи та послуги.

Фактичні постійні витрати, що перевищують розрахункову суму (т.зв. нерозподілені постійні витрати), згідно з пунктом 16 ПСБО 16 “Витрати” включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення на основі розрахунку. Для цього роблять запис на рахунках:

Дт 90 “Собівартість реалізації”

Кт 91 “Загальновиробничі витрати”

Для визначення суми прямих і непрямих витрат на виготовлену та випущену з виробництва продукцію (роботи, послуги) за кожним об’єктом витрат необхідно врахувати величину незавершеного виробництва на початок і на кінець місяця. До незавершеного виробництва відносяться не закінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси.

Рахунок 91 “Загальновиробничі витрати”

На рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” виробничі підприємства обліковують протягом місяця виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок замінює старі рахунки 24 “Витрати на експлуатацію машин і обладнання” та 25 “Загальновиробничі витрати”.

За дебетом рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне за відповідним розподілом списання загальновиробничих витрат на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Порядок розподілу загальновиробничих витрат встановлений додатком 1 до ПСБО 16 “Витрати”. Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 року № 131 внесені зміни до порядку розрахунку розподілу загальновиробничих витрат.

Накопичені протягом місяця на рахунку 91 загальновиробничі витрати списують за розрахунком розподілу їх на види (групи) готової продукції на дебет рахунку 23 “Виробництво” або на дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”– на собівартість реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Розподіл і списання з рахунку 91 загальновиробничих витрат здійснюється за спеціальним розрахунком, форма якого є в додатку 1 до ПСБО 16 “Витрати” зі змінами і доповненнями. Згідно з цим Положенням для розподілу змінних та постійних загальновиробничих витрат на кожен об’єкт витрат застосовуються бази розподілу пропорційно до зміни обсягу діяльності. Виходячи із фактичної потужності (змінні витрати) або нормальної потужності (постійні витрати) базами розподілу загальновиробничих витрат можуть бути: години праці, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо. Отже, підприємству надається право самостійно вирішувати,