-
Облікове узагальнення | Узагальнена інформація про одно типові факти господарської діяльності (інформація ІІ-го порядку) | 1. Облікові регістри.
2. Звітні документи. | +
Визначення фінансових результатів | Інформація про фінансові результати господарської діяльності | 1. Облікові регістри.
2. Звітні документи | +
Бухгалтерський облік — це взаємообумовлене. чітко документоване кількісне відображення господарської діяльності підприємства у тісному зв'язку з її якісною стороною. Він здійснюється в узагальнюючому грошовому вимірнику з використанням інших вимірників (натуральних, умовно-натуральних, трудових та ін.).
Бухгалтерський облік, об'єкти якого відображаються у вартісній оцінці, базується на всій інформації про майно, зобов'язання і господарські процеси підприємства, і тому він повинен бути суцільним і безперервним.
2. Правове регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні
Регулювання обліку в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстати стики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.
Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює наступні документи
З 01.01.2000 р. основними бухгалтерського обліку в Україні, є:
1. Закону України від 16.07.99 р. №996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
2. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО).
3. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419.
4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капі галу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та розроблена до нього
Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від ЗО.11.99р. №291.
Питання, які розглядаються в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", подані на рис. :
мета ведення бухгалтерського обліку;
визначення суті бухгалтерського обліку;
визначення управлінського обліку;
визначення термінів, що покладені в основу ведення обліку;
основні принципи бухгалтерського обліку;
валюта ведення бухгалтерського обліку;
порядок державного регулювання бухгалтерського обліку;
порядок організації і ведення бухгалтерського обліку;
загальні вимоги до фінансової звітності;
мета упорядкування фінансової звітності;
валюта звітності;
порядок упорядкування звітності, включаючи консолідовану і зведену фінансову звітність;
звітний період;
порядок подання та оприлюднення фінансової звітності;
основні принципи фінансової звітності;
державне регулювання фінансової звітності;
ведення бухгалтерського обліку й упорядкування фінансової звітності на підставі нових національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку
Безпосереднє регулювання обліку на Україні може мати методологічні і правові аспекти.
Методологічне регулювання здійснює, як правило, Міністерство фінансів, яке розробляє:*
план рахунків бухгалтерського обліку;*
положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку;*
обсяг, форми і порядок складання річної (квартальної) бухгалтерської звітності;*
порядок ведення облікових регістрів різними підприємствами;*
інші нормативні документи, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки (операції в іноземній валюті, товарні операції, грошові кошти, розрахунки, працю та її оплату, основні засоби, доходи і витрати тощо).
Накази та листи Міністерства фінансів є обов'язковими для виконання всіма підприємствами (крім банків).
Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється на підставі:*
законів і постанов органу законодавчої влади (наприклад, Верховної Ради), що стосуються діяльності підприємств, оподаткування, оплати праці, відпусток, цінних паперів, зовнішньоекономічної діяльності тощо;*
постанов Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади з найважливіших питань економіки, планування, обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), складу витрат обігу в торгівлі, амортизації основних засобів;*
постанов Національного банку з питань ведення касових операцій, розрахунково-кредитних операцій, відкриття рахунків в національній та іноземній валюті, правил перевезення іноземної валюти в межах і за межі країни.
3. ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Основні вимоги до фінансової звітності та принципи її побудови
Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнити в певній системі показників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.
Звітність — це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.
Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом Україні "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996 XIV, а також: прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм влас-ності, а також на представництва іноземних, суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Бухгалтерський облік є обов'язковим, видом обліку, який ведеться, підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.
Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона розрахована насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб.
Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності с надання користувачам для прийняття обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам,, вона повинна містити дані про:
підприємство (назву, організаційно-правову форму, місцезнаходження, короткий опис діяльності: назва органу управління, якому підпорядковується підприємство, або назва його материнської (холдингової) компанії та ін.);
дату звітності або звітного періоду. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положенням (стандартом), /по причині/ і