Співробітники фінансового розшуку нерідко проводять розслідування негласно, використовуючи документи різноманітних урядових і навіть приватних організацій.

Одним з розповсюджених засобів, що використовується для викриття фактів приховування доходів, є співставлення дек-ларованих доходів з реальними витратами платника податків. Для цього його крупні придбання за ряд років співставляються з вказаними в податковій декларації офіціальними доходами за той же період. Розходження між сумами доходів та витрат може служити підставою для проведення фінан-сового розслідування та порушення судової справи по обвинуваченню в ухиленні від сплати податків.

Прикладом ретельно організованої системи державного фінансового розшуку може служити служба збору податків та фінансового контролю в США, ядром якої є Служба внутрішніх доходів (СВД) Міністерства фінансів США, що складається з центрального апарата, штатних та місцевих податкових служб. Центральному апарату СВД підчинено 9 регіональних служб, 58 податкових округів та 900 місцевих податкових бюро. Кожне податкове бюро складається з 6 відділів, в тому числі слідчого та відділу по контролю за правильністю уплати податків.

Інформація, що цікавить СВД поступає з наступних джерел: кожний платник податків зобов’язаний кожного року (до 15 квітня) направляти до СВД декларацію встановленої форми про свій сукупний доход, включаючи дивіденди та проценти на капітал та цінні папери; одночасно усі державні установи, банки, біржі, фірми та т. і. в обов’язковому порядку надають в СВД докладні відомості про виплачені той чи іншій особі грошових сум у вигляді зарплати, процентів на вклади, дивідендів, виграшів, гонорарів та т. і., а також про здійсненні даною особою фінансові угоди, торгові та інші операції, пов’язані з отриманням доходів.

Іншим джерелом необхідних відомостей СВД є інформаційні кредитні бюро, що отримали розповсюдження за останні 15 років. Це приватні фірми, що спеціалізуються на збиранні та аналізі даних, що характеризують фінансове положення приватних осіб. В трьох найбільших кредитних бюро в США (всього їх більш ніж 200) мається більше 400 мільйонів досьє на 160 мільйонів чоловік - практично на все доросле населення країни.

Усі відомості, що надходять до СВД з вказаних джерел, вводяться в комп’ютерну облікову систему, обробляються та співставляються з даними, що містяться в податкових деклараціях. Використання при обробці інформації спеціальних секретних математичних моделей, дозволяє відбирати податкові декларації з «підвищеним потенціалом для ретельної перевірки». Кожного року провіряється 2,2 мільйона декларацій, що складає близько 2% від їх загальної кількості.

За офіційними даними СВД США, на початку 90-х років на одну перевірку у відношенні осіб, що не мають дохід менше 10 тисяч доларів, приходилось 4 перевірки у відношенні осіб з доходом від 25 до 100 тисяч та 16 - з доходом більше ніж 100 тисяч доларів.

В результаті роботи СВД, як свідчать дані, тільки 85% населення США добросовісно та правильно платять податки. За даними СВД, об’єм податкових недоплат постійно зростає. Якщо в 1973 р. він складав більш ніж 28 мільярдів доларів, то в 1994 р. - близько 140 мільярдів доларів.

На середину 80-х років в США склався загальнонаціональний інформаційний комплекс, в рамках якого здійснюється безперервний моніторинг кредитно-фінансового положення та грошових операцій практично всього населення країни, на базі якого був створений найкрупніший міжвідомчий центр із збору, зберігання та обробки фінансової інформації. В складі центра функціонує спеціалізований банк даних на осіб, викритих чи підозрюваних в незаконних фінансових опе-раціях. На початку 90-х років у ньому містились відомості на більш ніж 3 мільйонів чоловік та кожного року виконувалось близько 600 тисяч різноманітних перевірок. В центрі працює велика кількість досвідчених слідчих, спеціалістів з фінансових та податкових питань, вчених та інженерів з обробки інформації на комп’ютерах. Ними розроблена методика виявлення і пошуку підозрюваних осіб за допомогою загальнонаціональної мережі телекомунікаційного зв’язку Міністерства фінансів.

1.2 Податкова служба Японії

Національне податкове управління, що займається обкладанням та стягуванням національних податків та зборів, має 11 рай-онних податкових управлінь, 518 окружних податкових служб та податкову службу Окінави. Крім того, Національне управління має Національний податковий коледж для підготовки податкових службовців та Національний податковий суд для розгляду податкових спорів. Коледж та суд мають в розпорядженні відділеннями при районних управліннях та на Окінаві.

Національне податкове управління засновано в 1949 році. На-чальник цього управління, якого призначають за погодженням з кабінетом міністрів міністр фінансів, має заступника з міждержавних податкових питань, помічника з питань виробництва та оподаткування спиртних напоїв та пива. Центральна установа Національного податкового управління розташована в Токіо. В його обов’язки входить розробка основ діяльності та плану роботи податкової служби, підготовка роз’яснень для районних податкових управлінь з метою єдиного тлумачення та застосування податкових законів, нагляд і контроль, за роботою районних податкових управлінь та окружних служб. Воно підтримує також зв’язок з іншими міністерствами, відомствами та різними організаціями для вирішення податкових питань.

Після перебудови Національного податкового управління в липні 1991 р. його центральна установа складається із секретаріату, начальника та трьох управлінь (оподаткування, обліку доходів та збору податків, перевірки рахунків та кримінального розслідування).

Секретаріат, що очолюється заступником начальника, складається з семи відділів – (узгодження, кадрів, обліку, планування соціальних питань, суспільних зв’язків, автоматичної об-робки даних) та двох служб (господарських и міждержавних зв’язків). У ньому працюють - помічник начальника, головний спостерігач за кадрами, управляючий з питань досліджень та планування, податковий радник.

Управління оподатковування має шість відділів (прибуткового податку, майнового податку, корпоративного податку, податку на споживання, винного податку, зведень і перевірок) і юридичну службу, у якій працюють керуючі по