Слід зазначити, що в Україні наприкінці 1994 р. - на початку 1995 р. певні фірми також почали реєструвати безподаткові компанії та відкривати філії банків і трастів у безподаткових зонах за кордоном.

Через переорієнтацію України на ведення господарства в умовах ринкової економіки багато механізмів та інститутів економіки на певному рівні неурегульовані правом. Таке становище не могло не позначитися на одній з найважливіших форм регулювання ринкових відносин - податках, що є економічною базою функціонування держави.

Загальним на сучасному етапі для всіх суб'єктів підприємництва, як для законослухняних, так і для тих, хто порушує закони для отримання надприбутків, є намагання ухилитися від сплати податків і насамперед приховати, применшити свої доходи. Для підприємців з кримінальним ухилом, звичайно, такий спосіб дій є засобом приховання джерел свого збагачення. Інших до ухилення від сплати податків стимулює сама система оподаткування, що є суперечливою, нестабільною і має лише фіскальний напрям. Причини ухилення підприємців від податків можуть бути різними, а економічні наслідки для України (і характеристика правового режиму в цій сфері) однакові.

Останніми роками в Україні відбувається реформування податкової системи, що формується у складний для країни період переходу від адміністративно-командної економіки до економіки ринкового типу. Зміни супроводжуються кризовими явищами практично в усіх сферах суспільного життя. За таких умов збільшується кількість порушень податкового законодавства.

Низький рівень правосвідомості "нових" підприємців і високі податки криміналізували виробництво, торгівлю, комерцію та інші сфери господарської діяльності. Для уникнення оподаткування деякі підприємці вишукують прогалини в чинному законодавстві: замість безготівкових розрахунків впроваджують готівкові, відкривають гривневі та валютні рахунки тощо. Сьогодні керівники багатьох комерційних структур добре знають механізми та пільги, завдяки яким підприємства звільняються від податків. Тому в статутах, що подаються до виконавчих органів влади часто вказують такі види діяльності, як виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, ремонтно-будівельні роботи, роботи щодо благоустрою тощо. Фактично ж вони займаються торговельно-закупівельною та посередницькою діяльністю, ухиляючись при цьому від сплати податків. Крім того, в статутах багатьох зареєстрованих малих підприємств, фірм дані про їхнє місцезнаходження відсутні, відповідальність засновників та інших осіб щодо заборгованості не передбачається, інформація про реєстрацію до податкової інспекції не подається. Використовуючи такі обставини, керівники цих підприємств займаються господарською діяльністю, але "забувають" про податки або, щоб не платити їх, просто зникають.

Водночас прийняття і дія значної кількості законодавчих актів, регулювання відносин у сфері оподаткування, суперечності в них та різне розуміння і тлумачення їхніх норм створюють серйозні перешкоди для правозастосовницької діяльності як для суб'єктів оподаткування, так і для органів контролю.

Також недостатній рівень підготовленості значної частини працівників державної податкової служби та працівників внутрішніх справ не дозволяє активно боротися з попередженням зловживань при оподаткуванні.
Вивчення кримінологічної характеристики злочинів у сфері оподаткування та осіб, що їх вчинили, передбачає основну мету - вдосконалення роботи органів соціального контролю та підвищення ефективності попередження злочинності. Не аналізуючи деталізовані визначення, пов'язані з окремими сторонами та аспектами цього поняття, зазначимо, що розв'язання проблеми здебільшого залежить від рівня наукових знань про закономірності і тенденції розвитку злочинності, причини та умови її виникнення і функціонування, про особливості злочинця та механізми детермінації і генезису злочинної поведінки.

Для вивчення злочинної поведінки особливо важливо враховувати рівень моральної і правової свідомості. При цьому правова свідомість розглядається у взаємозв'язку і взаємозалежності: знання права; уявлення про право, що базується на моральних нормах соціальної практики тощо; ставлення до чинного законодавства і виконання правових приписів. Висловлені А.І. Долговою Долгова А.І. Вивчення особи злочинця // Радянська держава і право. № 6. положення мають особливе значення при переході до ринкової економіки та нестабільності чинного законодавства.
Аналіз статистичних та інших матеріалів, що характеризують стан боротьби з приховуванням прибутків від оподаткування показує те, що, незважаючи на вжиті заходи щодо організаційно-технічного, кадрового та правового забезпечення діяльності податкових органів, у цій сфері наявні факти уникнення сплати податків. Податкові інспекції України виявляють порушення законодавства понад у 60 % перевірених підприємств, установ та організацій.

Значна кількість порушень податкового законодавства викликана впливом багатьох обставин і чинників. Одні з них діють на загальносуспільному рівні і відбивають кризовий стан економіки, інші - зумовлені специфічними особливостями функціонування податкової служби, зокрема, умовами виконання обов'язків їхніми працівниками в обстановці жорсткої протидії з боку правопорушників.

Ефективна робота цих підрозділів потребує від працівників не лише глибоких професійних знань про особливості і способи вчинення злочинів і тактику їх виявлення та документування, а й постійне вивчення причин та умов, що сприяють вчиненню цих злочинів. Крім того, вивчення найпоширеніших недоліків соціально-економічного, організаційно-управлінського та нормативно-правового характеру.

Плідна боротьба зі злочинністю у сфері оподаткування можлива лише за тісної взаємодії працівників підрозділів ОВС, державних податкових адміністрацій та інших контролюючих органів, що своєю діяльністю передбачають забезпечення повної і своєчасної сплати податків та інших платежів усіма суб'єктами підприємницької діяльності.

Вивчаючи стан взаємодії працівників цих органів очевидно, що на рівні районної ланки, у певних регіонах вона є незадовільною. У загальної кількості