За допомогою певної податкової політики можна регулювати такі со-ціально-економічні процеси, як обсяг виробниц-тва, зайнятість, інвестиції, розвиток науки і тех-ніки, структурні зміни ціни, зовнішньоекономічні зв'язки, рівень життя населення, рівень спожи-вання певних матеріальних благ тощо.

Якими б великими не були потреби у фінансо-вих засобах, необхідних для забезпечення витрат держави, податки не повинні підривати зацікав-леність платників у господарській діяльності. Надмірні податки, по-перше, зумовлюють звужен-ня податкової бази внаслідок зменшення обсягів виробництва і доходів, а отже, призводять до змен-шення надходжень до державного бюджету; по-друге, породжують такі явища, як приховування доходів від оподаткування.

1. Рівень податкової ставки повинен встановлю-ватися з урахуванням можливостей платників по-датків, тобто рівня їх доходів

Оскільки можливості різних фізичних і юри-дичних осіб неоднакові, в ідеалі для них повинні бути встановлені диференційовані податкові став-ки, тобто податок з доходу повинен бути прогре-сивним.

Цього принципу дотримуються далеко не зав-жди. Однак ідея необхідності оподаткування до-ходів і майна за прогресивними ставками цілком заслуговує на увагу.

2. Оподаткування доходів повинно носити одно-разовий характер

Багаторазове оподаткування доходу чи капіталу неприпустиме. Прикладом дії цього принципу є заміна податку з обороту податком на додану вартість, продукт оподатковується податком усього один раз аж до його реалізації. У результаті кожна надбавка до ціни проходження по виробничій ланці аж до кінцевого продукту оподатковується тільки один раз. У цьому — одна із головних переваг по-датку на додану вартість.

3. Обов'язковість сплати податків

Податкова система не повинна залишати сумнівів у платника податків щодо необхідності платежу. Система штрафів і санкцій, громадська думка в країні повинні бути сформовані таким чином, щоб несплата або несвоєчасна сплата по-датків були менше вигідними платнику, ніж своє-часне і чесне виконання зобов'язань перед бю-джетом.

4. Система і процедура сплати податків повинні бути простими, зрозумілими і зручними для плат-ників податків і економічними для установ, що зби-рають податки

5. Податкова система повинна бути гнучкою і легко адаптованою до змін суспільне політичних і еконо-мічних умов

Тут необхідно дати негативну оцінку безсис-темному наданню пільг і вважати за доцільне і ефективне адресне податкове стимулювання пріо-ритетних галузей та регіонів. Необхідно, наприк-лад, побудувати дороги у Львівській області — отже, можна надати пільги на період будівництва організаціям, що будуть їх будувати.

6. Податкова система повинна забезпечувати ро-зумний перерозподіл створюваного валового внутріш-нього продукту і бути ефективним інструментом дер-жавної економічної політики

Особливу увагу слід звернути на сам процес законотворення. Окремо взятий податковий закон, яким би він не був ідеальним, не зможе принести очікуваного ефекту без тісної погодженості з усім податковим законодавством. На практиці ж закон, проходячи декілька читань у Верховній Раді, інколи приймається в зовсім невпізнаному вигляді. Тут вже не можна говорити про якусь взаємопого-дженість такого законодавчого акта з іншими. Більше того, інколи і в самому законі мають місце окремі протиріччя.

Податкова полі-тика звичайно потребує вдосконалення, але не на базі випадкових, часом вихоплених із системи опо-даткування західних країн, моментів.

В Україні податкова політика поки ще формуєть-ся. При її становленні слід враховувати досвід інших держав, але тільки той, який дасть позитивний результат і для виробника, і для бюджету.

Подальша перспектива розвитку податкової сис-теми залежить і від прийняття Податкового ко-дексу. Це повинен бути всеохоплюючий документ, який повністю визначає взаємини держави з плат-никами податків, функції і повноваження органів влади з встановлення і стягнення податків і зборів.

Податковий кодекс повинен усунути недоліки існуючої податкової системи, зберігши все те ра-ціональне, що в ній є, врахувати напрацьований позитивний досвід. З прийняттям Податкового ко-дексу нарешті буде створена єдина законодавча і нормативна база оподаткування.

Податковий кодекс призначений стабілізувати систему податків, принаймні, в межах фінансо-вого року, а в подальшому протягом декількох років. Він повинен вижити хибну практику прийняття податкових законодавчих актів «заднім числом». Усі зміни повинні проводитися тільки разом із фор-муванням бюджету на наступний рік і завчасно бути повідомленими платникам податків.

Саме шляхом створення Податкового кодексу стане можливим сформувати єдину комплексну систему податків у країні, усунути наявні проти-річчя, чітко визначити функції, повноваження і відповідальність усіх рівнів влади в проведенні по-даткової політики, у введенні і відміні податків, зборів і податкових пільг.

Це не означає, що потрібно докорінно зміню-вати систему. Ми не можемо відкинути світовий досвід, а українські податки базуються саме на ньому. Адекватність податків створить необхідні переду-мови для інтеграції нашої економіки у світову, для уникнення подвійного оподаткування при інвес-тиціях капіталу, створення спільних підприємств і здійснення спільних проектів із урахуванням спе-цифічних особливостей і традицій Україн

3.2 Вплив податкової політики на рівень податкового навантаження

Ключовим питанням податкової політики України в сучасних умовах є формування податкової системи, орієнтованоїх на економічне зростання. Висновки економічної теорії та історичний досвід різних країн показують, що економічному зростанню сприяє така податкова система, яка забезпечує доходи держави, але, по можливості, менше зачіпає риковий механізм. З точки зору впливу на економічне зростання, важливим є такі характеристики податкової системи: