В листопаді поточного року Комітет Верховної Ради з питань бюджету підготував законопроект “Про антикризові заходи в системі оподаткування”. Про це 9 листопада на пресконференції заявила голова Комітету Юлія Тимошенко. Як вона вважає, в цей час діюча податкова система не відповідає реальній ситуації в країні.

Згідно розробленого проекту, пропонується припинити стягнення податку на прибуток та податку на додану вартість підприємств, а також п’яти цільових податків та зборів. Замість цього передбачається ввести єдиний податок з продажу, що дасть можливість залучити до бюджету країни 10 млрд.гривень додаткових надходжень.

В умовах економічної кризи, яку переживає наша країна, кардинальне рішення проблеми податку на додану вартісь бачиться в тому, що цей податок взагалі не може існувати в діючих економічних умовах.

Непрямі податки, до яких належить і ПДВ, відіграють значну роль у формуванні доходів бюджету. Однак це зовсім не означає, що вони не вико-нують регулюючої функції. При вмілому використанні непрямі податки мо-жуть бути дієвими фінансовими інструментами регулювання економіки. Як-що здійснювати оцінку ПДВ, який стягується в Україні, слід відзначити його ефективність лише у фіскальному аспекті, оскільки на сьогодні ПДВ є чи не найдеструктивнішим елементом національної економіки.

Світовий досвід переконує, що високий акциз універсального типу, яким є ПДВ, неминуче спричиняє загальне зростання цін. Якщо ж при цьому доходи покупців не зростають, то відбувається спад сукупного по-питу, що означає зниження виручки виробника, а отже, і прибутку. Ця ситуація характерна для економіки України. Проте, проблема дестимулюючого впливу регулюючої функції ПДВ на виробництво полягає не так у розмірі самої ставки, як у механізмі оподаткування і визначенні податко-вої бази. Щодо ПДВ об'єктом оподаткування має бути додана вартість. В Україні база цього податку містить елементи, які не стосуються доданої вартості, — амортизаційні відрахування, акцизний збір, платежі до цільо-вих фондів, приховані податки із заробітної плати. Тобто ПДВ є фактично податком на податок.

Важливе місце у процесі реформування податкової системи посідає вдосконалення і подальший розвиток податку на додану вартість.

Додана вартість створюється на даному конкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.

По суті додана вартість наближається за своїм обсягом , до заново створеної вартості (частини національного доходу), виробленої в даній господарській структурі (ланці). Визначення доданої вартості дає можливість обчислити всі ті податки, котрі ця господарська ланка заплатила прі купівлі товарів,робіт, послуг. Якщо виходити з того, що додана вартість – це створений прибуток чи вартість чистої продукції, то в даному разі додана вартість визначається шляхом підсумовування її складових елементів -зарплати, процента, ренти, прибутку.

У статистичному підрахунку показник доданої вартості можна визначити як різницю між вартістю реалізованої продукції та витратам на її виробництво й реалізацію, між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівлі від усіх інших господарюючих суб'єктів.

Створення доданої вартості й нарахування показано у таблиці 3.3.

Під час кожного акта купівлі-продажу податок нараховується за стандартноюставкою, виплачується ж у сумі, зменшеній на величину ПДВ, сплаченої на попередній стадії (ці величини показані в таблиці 1, графа 8).Кінцевий споживач сплачує за товар ціну, збільшену на всю суму платежів ПДВ, авансованих на попередніх стадіях виробництва і руху товару.

У платника податку (юридичної особи) додана вартість вимірюється різницею між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівлі від усіх інших господарських одиниць, котрі самі виступають платниками ПДВ.

Таблиця 3.3

Створення доданої вартості як об'єкта оподаткування.

Стадії вироб-ництва та прода-жу | Вартість придбан-ня товару з урахуван-ням ПДВ | У т.ч. та, яка відно-ситься на собівартість | Додана вар-тість | Вартість продукції, що реалізу-ється | ПДВ 20% | Виставля-ється рахунок покупцю | Раніше сплачений податок | Вносить-ся до бюджету (гр.6-гр.8)

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

1 | - | - | 40 | 40 | 8 | 48 | - | 8

2 | 48 | 40 | 12 | 60 | 12 | 72 | 8 | 4

3 | 72 | 60 | 8 | 80 | 16 | 96 | 12 | 4

4 | 96 | 80 | 4 | 100 | 20 | 120 | 16 | 4

5 | 120 | - | - | - | - | - | - | 20

Об'єкт оподаткування — додана вартість — створюється всіма незалеж-ними учасниками виробничо-комерційного процесу. Якщо уявити собі ком-панію як єдине ціле із закінченим виробничо-торговельним циклом (від власної сировини та виготовлення виробничого обладнання до реалізації го-тової продукції), то повна вартість продукції, що реалізується, стала б ре-зультатом власної діяльності такої компанії, базою ж податку на додану вар-тість вважалася б величина чистої суми продажу. В нашому прикладі через процес послідовних стадій виробництва й реалізації продукції загальна дода-на вартість дорівнює вартості залишкового продажу кінцевому споживачеві без податку на додану вартість.

Однак, проаналізувавши дані, наведені в таблиці 3.3, можна вия-вити певну невідповідність вищевказаного твердження. Так, за логікою, дода-на вартість становить 100 гр.од., нарахований на неї ПДВ (за ставкою 20%) — 20 гр.од. Таким чином, кінцева ціна реалізації товару покупцеві становить 120 гр.од. Однак видно, що на всіх етапах виробничо-комерційного циклу створена додана вартість дорівнює на першій стадії — 40 гр.од. (припускаю-чи, що немає витрат при створенні доданої вартості); на