на майно осіб фермерського господарства, якщо вони с членами цього господарства.

Від сплати державного мита звільнені також неповнолітні за видачу їм свідоцтва про право на спадщину.

Пільги встановлені для чорнобильців усіх категорій; інвалідів 1-ої і 2-ої груп, інвалідів Великої Вітчизняної війни і сімей воїнів (партизан), що загинули чи безвісти зникли, та інших осіб, яким надані пільги Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту".

Для окремих платників додаткові пільги щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевого бюджету, можуть встановлювати місцеві ради народних депутатів, Міністерство фінансів України — щодо державного мита, яке зараховується до державного бюджету.

Порядок сплати і повернення державного мита

Сплата державного мита здійснюється тільки через банк.

Виняток зроблено для виконкомів місцевих рад, оскільки на території сільських і селищних рад, як правило, немає установ банків.

Отже, документ, що підтверджує сплату держмита, додається до документів органа, який його справляє, про що потрібно зробити відповідний запис у реєстрі або книзі реєстрацій.

Якщо ж громадянин звільнений від сплати держмита, то у реєстрі (або книзі реєстрації) вказується номер і дата видачі документа, що підтверджує право на пільгу. Такими документами можуть бути: чорнобильське посвідчення, посвідчення Інваліда Великої Вітчизняної війни та інші відповідні документи. Якщо громадянин помилково (як зі своєї вини, так і з вини органу, який справляє державне мито) вніс до бюджету державне мито у більшому обсязі ніж передбачено законодавством, він має право звернутися з проханням про повернення зайвої сплаченої суми.

Державне мито повертається також у випадках, якщо установи, що його справляють, відмовляються за певних умов та причин приймати до розгляду заяви громадян про вчинення нотаріальних дій, при припиненні провадження у справі або залишенні позову без розгляду, якщо справа не підлягає розгляду в суді тощо.

Для того, щоб повернути зайво сплачене державне мито, необхідно подати заяву до відповідної установи. Потім ця установа подає до фінансового органу району або міста, до бюджету якого надійшло державне мито, разом з цією заявою свій висновок про обставини, що є підставою для повернення документа, який підтверджує сплату державного мита, а при необхідності — й Інших документів. На підставі всіх цих документів фінансовим органом повертається державне мито.

Патентування деяких видів підприємницької діяльності

Згідно із Законом України від 23.03.96 № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (із змінами і доповненнями) торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність, ді-яльність у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними видами діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Спеціальний торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування відповідно до цього Закону.

Підставою для придбання торгового патенту є оформлена заявка. Заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі реквізити:

найменування суб'єкта підприємницької діяльності;

витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;

найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Тобто торговий патент видається державними податковими органами за плату суб'єктам підприємницької діяльності (СПД).

СПД, який припинив діяльність, яка підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а СПД повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Оплата вартості торгового патенту

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг за календарний місяць встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів або місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг у межах граничних рівнів, визначених зазначеним Законом.

Вартість спеціального торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг за календарний місяць встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів або місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг у межах граничних рівнів, визначених зазначеним Законом.

Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями встановлюється у фіксованому розмірі згідно з Законом за календарний місяць, а на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у фіксованому розмірі - згідно з Законом за рік.

Тема 1.

1.1. Економічні умови виникнення і розвитку податкових систем

Податки існують у людському суспільстві майже тисячу років, але для людини немає більш гнітючої процедури, ніж сплата їх. Високі податки – це завжди неминучі злидні, занепад господарства, шлях до катастрофи і людської трагедії. Так, де високі податки, не може бути й мови про свободу і людську гідність, творчу працю і забезпечене майбутнє.

Водночас запровадження податків мало важливе значення для розвитку людського суспільства.

Мобілізуючи через податки значні ресурси в своє розпорядження, державні структури забезпечували захист своєї держави, розвивали виробництво, поліпшували матеріальне становище своїх громадян, суттєво впливали на стан і розвиток