2) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність;

3) подавати до державних податкових органів та інших державних органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів для перевірок, обчислення і сплати податків і зборів.

Сукупність податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів, що стягуються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування (схема 1.1).

1.3. Податкова політика.

Податкова політика представляє собою систему урядових заходів по досягненню певних задач, які стоять перед суспільством за допомогою податкової системи країни. податкову політику розглядають в широкому і у вузькому аспектах. В широкому – вона охвачує питання формування державних заходів за рахунок постійних і тимчасових джерел (відповідно податки і позички).

Оскільки держава не може встановити надто високий рівень оподаткування із-за протидії суспільства, вона вимушена використовувати державні позички для покриття своїх витрат. Одночасно оцінювати політику широкого використання позичок не можна. Все залежить від конкретної ситуації, але у любому випадку позички необхідно повертати, а це можливо лише за рахунок додаткових надходжень податків.

Відповідно, державні позички –це не що інше, як відложені на майбутнє податки.

У вузькому аспекті податкова політика охоплює діяльність держави лише у сфері оподаткування – встановлення видів податків, платників, об’єктів, ставок, пільг, термінів і механізм зарахування в бюджет.

Податкова політика проводиться виходячи із певних принципів, що відображає її задачі, основними із яких являються слідуючи:

1) соціальна справедливість;

2) економічна ефективність;

3) стабільність;

4) гнучкість.

Система оподаткування являється регресивною, якщо ефективні податкові податкові ставки (відношення сплаченої суми податку до поточного доходу) для платників з високою платіжездатністю нижчі, ніж для тих, у кого ця здатність низька.

Система оподаткування являється прогресивною, якщо ефективні податкові ставки для платників з високою платіжездатністю вищі, ніж для тих у кого така здатність низька.

Система оподаткування являється пропорційною, якщо ефективні податкові ставки для всіх груп платників одинакові.

Іншими словами, якщо податок росте швидше, ніж дохід, такий податок називається прогресивним. Якщо податок росте помалу, ніж дохід, тоді такий податок називають регресивними. У випадку регресивного податку велика податкова нагрузка приходиться на людей з меншими доходами. Пропорційний податок дозволяє рівномірно роз приділити податкову нагрузку по усіх групах платників.

Важливий характер податкової політики держави яв-ся рівень податкової нагрузки на платника податків. Для його виміру використовують декілька показників.

Так на макрорівні його визначає частка податкових надходжень П1 в бюджет ВВП.

?????????

де ПБ – податкове надходження в бюджет; ВВП – валовий внутрішній продукт.

Податкова політика не має самостійного характеру, оскільки податки як інструмент впливу на економіку використовується у комплексі з іншими методами регулювання (сх. 1).

Вплив податків на макроекономічні процеси можна розглядати тільки через призму фіскальної політики держави, яка представляє збільшення або зменшення доходів бюджету або витрат для досягнення певної мети. Можуть використовуватись комбінації вказаних мір: зниження податків при зменшенні витрат і навпаки.

Податкова політика будується на певних принципах. Тут доречним є розгляд принципу справедливості податкової системи.

Визначення оптимального розподілу податкової нагрузки між різними групами платників податків пов’язана з великими труднощами, для цього пропонуються різні методи оподаткування:

регресивна

пропорційна

прогресивна.

Тема 2: Теоретичні умови оподаткування

Функції податків.

Принципи оподаткування

Класифікація податків.

І. Основними функціями податків є:

- фіксальну

- регулюючу

На перших порах податки у всіх державах вводились з метою виконання фіксальної функції, тобто держава повинна була бути забезпеченою джерелом грошових засобів для фінансування державних витрат. Потім держава в більшій чи меншій мірі почала використовувати податкові ставки та пільги з метою регулювання соц.економіч. процесів, податки стали виконувати регулюючу ф-цію (стимулювати або стримувати його темпи, збільшувати або зменшувати накопичення капіталу і життєздатний ?????? населення)і сприяти рішенню різних соц.задач (захист осіб, які мало заробляють, перерозподіл доходів для забезпечення соц.незахищених прошарків населення, здійсн. ефект. демографіч. політики).

Оскільки регулююча функція податків направлена на економ. та соціальні процеси то її можна підрозділити на:

економічна

стимулююча

соціальна

іноді на ряду з вище перерахованими функціями також виділяють розподільчу і контролюючу функцію податків, цим підкреслюється, що податки є складовою частиною фінансів економічної категорії.

ІІ. Вперше сформулював принципи оподаткування А.Сміт. Є 4 принципи:

І. Підлеглі держави мають приймати участь у покритті держ. витрат. Кожен по мірі можливості відпов. до своєї платоспроможності тобто до свого доходу, яким він користується під захистом уряду.

ІІ. Податок, який сплачує кожен громадянин має бути чітко визначений. При чому розмір податку та час його сплати і спосіб за яким він сплачується повинен бути відомим не лише платнику податку, але й будь-кому.

ІІІ. Кожен податок має стягуватись в такий час і такий спосіб буде другим для самого платника податку.

ІV. Кожен податок має бути побудованим таким чином, щоб він забирав у платника майже зверх того, що надходить в касу держави.

Три останні принципи є основою для побудови податкової системи.

Вчений Вагнер запропонував слідуючи принципи оподаткування:

фінансово-технічний

народно-господарський

справедливості

Підходи, які викор. в більшості країн світу.

Принципи вигоди (платники податків мають оподаткуватися подат. в такому ступені в кому вони викор. програми, які фінанси. за рахунок цих податків).–

„- платоспроможності (тобто розмір податку має співвідноситись з доходом платника податків);–

„- справедливості за горизонталлю–

„- справедливість за вертикаллю (якщо, рівні за рівнем доходу платники податку сплачують рівні, то не рівні - не рівні.

В Україні податки сплачують за 2-ма принципами:

Платники податків існують і отримують доходу виключно для того, щоб через сплату податків утримувати держ. апарат.

Ставки податків регулюються таким чином, щоб життєвий рівень держ. структур зовсім на залежав від ефективної діяльності уряду.

ІІІ. Податки можна класифікувати різними признаками:

1. За