та угоди на кредитований проект;
- супутня документація на пропоноване забезпечення.
При надходженні до банку великої кількості заявок така інформація створює передумови для попереднього відбору найбільш привабливих пропозицій, а також дозволяє наповнювати інформаційний портфель кредитних заявок для подальшої роботи з ними. Працівник кредитного відділу відіграє роль продавця і експерта у процесі надання позики.
На пiдставi заповнених та наявних даних слiд отримати iнформацiю про потенцiйного клiєнта. У першу чергу перевiрцi пiдлягають засновники фiрми, її керiвники та головний бухгалтер. Особливу увагу необхiдно звернути на тi пiдприємства та фiрми, до яких вони мають або мали стосунок. Вельми бажано також перевiрити iнформацiю щодо кредитiв, отриманих фiрмою ранiше. Усi вiдомостi, наявнi у картцi реєстрацiї позичальника, аналiзуються та звiряються з базою даних. Данi, що не збiгаються, уточнюються в ходi iнтерв'ю з позичальником. При необхідності можна довідатись про його фінансовий стан в обслуговуючому того банку.
На другому етапі головна мета банку – кінцеве визначення кредитоспроможності та фінансового стану клієнта з метою укладення кредитної угоди на найбільш вигідних для банку умовах. Під час переговорів з позичальником кредитний працівник повинен отримати якомога чіткіше уявлення про ступінь поміркованості рішення щодо позички; проаналізувати, наскільки обгрунтована сума позики; з'ясувати рівень врахування можливих несприятливих зовнішніх факторів для того, аби забезпечити безумовне вчасне повернення позики.
У ходi розмови iнтерв'юєровi не слiд прагнути з'ясувати всi аспекти роботи фiрми-позичальника. Вiн повинен зконцентрувати увагу на ключових, базових питаннях, що становлять найбiльший iнтерес для банку. Запитання подiляються на 5 груп:
- вiдомостi про фiрму;
- щодо планованого кредиту;
- пов'язанi з погашанням кредиту;
- щодо забезпечення кредиту;
- про зв'язки клiєнта з iншими банками.
Пiсля розмови з позичальником кредитний працiвник у письмовому виглядi сумує отриманi вiдомостi i приймає рiшення: продовжувати роботу з клiєнтом чи вiдмовити йому. Якщо пропозицiя клiєнта розходиться в якихось важливих аспектах з принципами та положеннями полiтики, яку проводить банк в галузi кредитних операцiй, заявка рiшуче вiдхиляється. Якщо ж кредитний працiвник за пiдсумками попереднього iнтерв'ю вирiшує продовжувати роботу з клiєнтом, то за методикою, прийнятою банком, проводиться оцiнка кредитоспроможностi позичальника та визначається ступiнь ризику даного кредиту.
Оцінку ризику слід визначати опираючись на обчислення показників балансу позичальника, рекомендованих Нацiональним банком України:
1.
Коефiцiєнт загальної лiквiдностi (КЛ1) характеризує, наскiльки обсяг поточних зобов'язань за кредитами i розрахунками можна погасити за рахунок усiх мобiлiзованих оборотних активiв:
Розд. II активу - Витрати майб. перiодiв + Розд. III активу
КЛ1 = ----------------------------------------------------------------------------------- (34),
Розд. II пасиву - Позики,не погаш. в строк + Розд. III пасиву
Теоретичне значення КЛ1 повинно складати не менше 2.0 - 2.5.
2.
Коефiцiєнт абсолютної (термiнової) лiквiдностi (КЛ2) характеризує, наскiльки короткостроковi зобов'язання можуть бути негайно погашенi швидколiквiдними грошовими коштами та цiнними паперами:
Каса + Розрахунковий + Iншi рахунки + Короткостро-
рахунок в банках ковi вклади
КЛ2 = ---------------------------------------------------------------------------- (35),
Роздiл III пасиву
Теоретичне значення КЛ2 регламентується не менше 0.2 - 0.25.
3.
Коефiцiєнт спiввiдношення залучених i власних коштiв (КЗ) (коефiцiєнт автономностi) характеризує розмiр залучених коштiв на 1 грн. власних коштiв:
Роздiл II пасиву + Роздiл III пасиву
КЗ = --------------------------------------------------- (36),
Роздiл I пасиву
Теоретичне значення даного показника прийнято не бiльше 1.0, що передбачає частку власних засобiв позичальника у фiнансуваннi дiяльностi не менше 50% -- це сприяє бiльшiй зацiкавленостi клiєнта в успiшнiй реалiзацiї власних проектiв та пiдвищенню ймовiрностi повернення запозичених коштiв.
4.
Коефiцiєнт фiнансової незалежностi (КН) свiдчить про питому вагу власних коштiв у загальнiй сумi заборгованостi:
Роздiл I пасиву
КН = --------------------------------------------------- (37),
Роздiл II пасиву + Роздiл III пасиву
Значення КН повинно складати не менше 0.2.
5.
Коефiцiєнт маневреностi власних коштiв (КМ) характеризує ступiнь мобiльностi використання власних коштiв:
Роздiл I пасиву - Роздiл I активу
КМ = ----------------------------------------------- (38),
Роздiл I пасиву
Даний коефiцiєнт встановлено щонайменше 0.5.
Показники, застосовуванi у практицi кредитного аналiзу позичальника, пропонованого банком "Україна", можна подiлити на 4 групи:
1) коефiцiєнти структури капiталу:
- частка оборотного капiталу в поточних активах;
- спiввiдношення власних коштiв до консолiдованих фондiв;
- коефiцiєнт фiнансового покриття.
2) коефiцiєнти лiквiдностi:
- коефiцiєнт покриття;
- коефiцiєнт швидкої лiквiдностi;
- коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi;
- спiввiдношення додаткової потреби до загальних фiнансових потреб.
Показники лiквiдностi вживаються для оцiнки спiввiдношень найбiльш лiквiдних елементiв балансу позичальника, його оборотного капiталу (касової готiвки, дебiторiв, запасiв товарно-матерiальних цiнностей) та короткострокових зобов'язань (випущених векселiв, короткострокових боргових зобов'язань тощо).
3) коефiцiєнти активностi:
- рiвень запасiв;
- середнiй перiод погашення заборгованостi.
4) коефiцiєнти прибутковостi:
- рентабельнiсть продукцiї;
- рентабельнiсть активiв;
- рентабельнiсть власних коштiв.
На третьому етапі банк, ретельно ознайомившись з поданими клієнтом документами, обговоривши умови надання позики, приймає рішення про форму надання кредиту.
Перед безпосереднiм укладанням кредитного договору необхiдно вжити низку пiдготовчих заходiв.
Найперше кредитний працiвник визначається з позичальником щодо форми забезпечення кредиту. Переконливiше на сьогоднiшнiй день виглядає забезпечення у виглядi застави або гарантiї (поруки), знову ж пiдтвердженої заставою. Важливим моментом є визначення ринкової вартостi майна, що передається у заставу, з урахуванням його зносу та лiквiдностi. Оцiнку застави проводить або сам кредитний працiвник, або залучений для цього експерт.
Далi угода розглядається юристами банку, котрим необхiдно звернути особливу увагу на вiдповiднiсть наявних контрактiв i угод чинному законодавству та на можливiсть успiшного вирiшення питання повернення коштів у разi невиконання позичальником кредитного договору.
При наявностi позитивного заключення юристiв пакет документiв перевiряється службою безпеки банку. Ключовими моментами даної перевiрки є:
* перевiрка контрактiв та угод, котрi стосуються даного кредитного проекту, визначення надiйностi та платоспроможностi партнерiв позичальника;
* отримання та уточнення
