та зв’язків з масами за межами України; культурній, спортивній, освітній діяльності за межами України;
Наданню послуг по туризму на території України в разі їх продажу за межами України безпосередньо чи при посередництві нерезидентів при безготівкових розрахунках.
Продаж послуг по туризму резидентам на митній території України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність, чи через його агентів, які не є резидентами, обкладається податком по ставці 20% бази оподаткування.
Операції по продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, що знаходяться на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах), у відповідності з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Продаж товарів (робіт, послуг) безмитними магазинами без нарахування податку на додану вартість здійснюється виключно фізичним особам, які виїжджають за митну територію України, або фізичним особам, які переміщюються транспортними засобами, що належать резидентам, та знаходяться поза митних кордонів України. Порушення норм цього положення тягне за собою відповідальність, передбачену законодівством.
Товари, що були придбані в безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, в разі зворотнього ввезення таких товарів на митну територію України належать до оподаткування в порядку, встановленому для оподаткування операцій по ввезенню товарів на митну територію України.
Операції по наданню транспортних послуг по перевозці пасажирів та вантажів за межами митної території України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур по випуску пасажирів чи вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур по випуску пасажирів чи вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.
У разі, якщо надання транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комерційних операцій з транспортними квитками, проїздними документами, заключення угод чи рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізчика, операції по таким послугам обкладаються податком по ставці 20% бази оподаткування.
Операції по наданню послуг платником податку, пов’язані з транспортуванням (переміщенням) пасажирів або вантажів транзитом повз території України, обкладаються податком 20% бази оподаткування і включається до вартості послуг за транзит.
Операції по продажу вугілля та продуктів його збагачення, вугільних та торфяних пакетів; продажу електроенергії.
Операції по продажу переробним підприємством молока і м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності та господарювання.
Операції по продажу газу, імпортованого в Україну.
Операції по продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за виключенням підакцізних товарів, посередницької та рекламної діяльності, ігорного бізнесу, підприємствами, які засновані Українським товариством глухих, та майновою власністю, іншим платникам податку. Вказана норма розповсюджується тільки на підприємства, де кількість інвалидів, які мають там основне місце праці, складає на протязі попереднього звітного періоду не менш 50% загальної кількості працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів складає не менш 40% суми загальних виплат на оплату праці, що включаються у склад валових затрат виробництва (обігу).
Порядок віднесення товарів (робіт, послуг) до власного виробництва підприємств, заснованих Українським товариством глухих, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Платники податку мають вести окремий облік по продажу та придбанню відносно:
Операцій, які належать оподаткуванню по ставці 20% та звільнених від оподаткування;
Операцій, вартість яких не включається у склад валових витрат виробництва (обігу) або не підлягають амортизації, ввізних (імпортних) та вивізних (експортних) операцій. Цей облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюється центральним податковим органом України.
Платник податку повинен надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати в собі вказані окремими рядками:
Порядковий номер податкової накладної;;
Дату виписки податкової накладної;
Найменування юридичної особи чи призвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платника податку на додану вартість;
Податковий номер платника податку (продавця чи покупця);
Місце знаходження юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
Опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (розмір, об’єм);
Повне найменування отримувача;
Ціну продажу без врахування податку;
Ставку податку та відповідну суму податку в чисельному значені;
Загальну суму грошових коштів, які належать уплаті з врахуванням податку.
При звільненні від оподаткування у випадках, передбачених сттею 5 закону України “про податок на додану вартість”, в податковій накладній робиться запис “Без ПДВ” з зісланням на відповідний пункт закону.
Сума податку на додану вартість, що належить внесенню до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманими від покупців за реалізовані їми товари (роботи, послуги), та сумами податку, фактично сплаченими постачальникам за материальні ресурси (роботи, послуги), податкові зобов’язання, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу, податковий кредит.
Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” (з метою зниження податкового пресу на підприємства) до 1 січня 1999 року датою виникнення податкових зобов”язань з продажу товарів (робіт,послуг) є дата зарахування коштів від покупця(замовника) на банківський рахунок платника податку,як оплату за товари (послуги, роботи). При цьому датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку плптника податку для оплати товарів (робіт,послуг).Це правило не розповсюджується на продажу чи покупку товарів без оплати –бартерних операцій.
Указом Президента України “О деяких змінах в оподаткуванні” від 07.08.98 N857/98 з метою компенсації втрат бюджету від податкових пільг ця норма Закону перенесена з 1 січня 1999 року на 1 жовтня 1998