обліку, які накопичуються і систематизують-ся в податковому обліку, підлягають узагальненню за певний податковий період. Після цього на підставі цих уже згрупова-них документів визначається сума податків, що підлягає вне-сенню у відповідні фонди. Прикладом такого виду податкової документації є Книга обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, порядок веден-ня якої затверджений наказом податкової адміністрації від 12 жовтня 1999 р.
4. Податкові повідомлення — документи, які направляють податкові органи платникам. Вони містять відомості про термі-ни та суми податку, що підлягає сплаті. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників по-датків перед бюджетами і державними цільовими фондами»2 суму податку, зазначену в податковому повідомленні, яка підлягає сплаті, обчислює не самостійно платник податків, а податковий орган. Податкові повідомлення у колишньому СРСР вперше з'явилися 1934 року, коли було змінено так звані окладні листи по сільськогосподарському податку. За своєю суттю вони є офіційним повідомленням податкових органів про необхідність внесення платником податків відповідної суми податку у визначений термін.
2. Форми реалізації податкової звітності. Податкова декларація
Найпоширенішою формою реалізації податкової звітності є надання відомостей з метою оподаткування письмово на блан-ках, які видають безкоштовно податкові органи. У спеціально передбачених законодавством випадках таку інформацію мож-на подавати в електронному вигляді на дискеті чи іншому носії, що допускає комп'ютерну обробку.
На практиці найчастіше податкова звітність полягає у по-данні податкової декларації. Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону Ук-раїни «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», податковою декларацією є документ, який подає платник по-датків до контролюючого органу у строки, встановлені зако-нодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку чи збору (обов'язкового платежу). Виходячи з цього, будь-який документ, що подається до податкового орга-ну і призначений для нарахування та сплати обов'язкових платежів у певні фонди, є декларацією незалежно від того, яку назву має такий документ: розрахунок, довідка, звіт тощо. Отже, податкова декларація має характер податкового розра-хунку, відповідно до якого платник податків самостійно об-числює суму податку і несе обов'язок щодо своєчасної його сплати.
Традиційно податкова декларація як форма податкової звітності відповідає такому порядку сплати податку, за якого обов'язок з його сплати покладається безпосередньо на плат-ника. Податкову декларацію подають до податкового органу за місцем обліку платника у двох примірниках, один з яких по-вертається платнику з позначкою посадової особи податкового органу про дату її прийняття. Підпис посадової особи має бути засвідчений. Податкові декларації приймають контролюючі органи без попередньої перевірки зазначених у них даних. Фор-му податкової декларації (розрахунку) встановлює централь-ний (керівний) орган контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Затверджені форми податкових дек-ларацій мають нормативно-правовий характер, що означає обов'язковість їх дотримання як для платника податків, так і для податкових органів.
Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу чи календарному півріччю — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податків на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) — до 1 квітня року, наступного за звітним.
Граничні терміни подання податкової декларації можуть бути продовжені за рішенням керівника податкового органу (чи його заступника) за письмовим запитом платника податків лише у випадках, якщо такий платник податків протягом за-значених строків:
перебував за межами України;
був у плаванні на морських судах за межами України у складі команди (екіпажу) таких суден;
перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;
був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.
Продовження граничних строків подання податкових дек-ларацій здійснюється у разі, якщо фізична особа—платник податків чи посадові особи юридичної особи—платника по-датків не мали можливості у встановлений термін виконати податкові обов'язки і скористатися податковими правами (при-чому власник такої юридичної особи має бути позбавлений мож-ливості призначити інших посадових осіб для виконання цьо-го обов'язку). Для продовження таких строків платник подає письмову заяву в довільній формі протягом 30 днів, наступних за днем закінчення вищевказаних обставин.
Встановлення форм або методів обов'язкової податкової звітності, які передбачають подання зведеної інформації щодо окремих доходів, витрат, пільг або інших елементів податко-вих баз, які раніше були відбиті у податкових деклараціях чи розрахунках з окремих додатків або зборів (обов'язкових пла-тежів), не дозволяється, якщо інше не встановлено законами з питань оподаткування.
Платник податків мас право вибрати один з таких порядків подання податкової декларації:
а) особисто (з відміткою про дату подання на копії декларації);
б) пересиланням (датою подання декларації вважатимуть дату відправлення рекомендованого листа). У такому разі плат-ник податків повинен не пізніше ніж за десять днів до закінчен-ня граничного строку подання декларації надіслати її на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. По-рядок оформлення зазначених поштових відправлень, а також нормативи їх обігу визначаються Кабінетом Міністрів України. Зазначимо, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відпові-дальність за неподання або несвоєчасне подання додаткової дек-ларації несе