По-друге, цей вплив пов'язаний із надходженням непрямих подат-ків на рахунки суб'єктів господарювання, які реалізують товари, ро-боти, послуги. Непрямі податки, що надходять на рахунки суб'єктів господарювання, використовуються для відшкодування сплачених ними непрямих податків за придбання товарно-матеріальних ціннос-тей. Крім того, певний час, до перерахування в бюджет, непрямі пода-тки залишаються в розпорядженні (обороті) підприємств. У цьому ра-зі необхідно враховувати: умови реалізації та оплати, обсяги й напрямки реалізації товарів (робіт, послуг); ставки й пільги щодо по-датків; терміни сплати непрямих податків у бюджет.

Вплив непрямих податків на фінансову діяльність, фінансовий стан суб'єктів господарювання залежно від сфери їхньої діяльності виявляється по-різному. Тому є певні особливості впливу непрямих податків на діяльність підприємств виробничої сфери (з урахуванням галузі), тих, які займаються торгово-посередницькою діяльніс-тю, тих, що надають послуги (у тім числі фінансові).

Розглянемо особливості обчислення та сплати в бюджет окремих непрямих податків та їхній вплив на фінансово-господарську діяль-ність суб'єктів господарювання.

2. Мито і державне мито

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів і транс-портних засобів, які переміщуються через митний кордон країни. Це переміщення може бути зв'язане з увезенням, вивезенням або перевезенням транзитом товарів чи транспортних засобів. Цей пода-ток виконує фіскальну і регулюючу функції. Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та екс-порту, захист національного виробника (мито на імпорт), заохочен-ня або обмеження експорту (мито на експорт). Міжнародна практи-ка свідчить, що найбільш поширеним є мито на імпорт.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здій-снюється під час перетину митного кордону. У кінцевому підсумку ре-альними платниками мита на імпорт (ввізне мито) є споживачі товарів, що імпортуються. Однак під час перетину митного кордону мито спла-чує суб'єкт господарювання за рахунок своїх оборотних коштів, що, зрозуміло, впливає на його фінансовий стан. На період від сплати ввіз-ного мита до реалізації споживачам товарів, що імпортуються, відбува-ється відволікання (іммобілізація) оборотних коштів імпортерів.

На фінансову діяльність імпортерів — суб 'єктів господарювання будуть справляти вплив: визначення об 'єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги, терміни сплати ввізного мита.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, що переміщу-ється через митний кордон. Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яка визначена укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за кур-сом Національного банку надень подання митної декларації.

Користуються двома видами ставок для обчислення суми мита:—

у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються че-рез митний кордон;—

у грошовому вимірі на одиницю товару.

На підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. Для більшості видів підакцизних товарів ставку ввізного мита встановлено в ЕКЮ (ЄВРО) з одиниці товарів, що імпортуються. Ставки ввізного мита диференційовані за товарними групами, як і ставки акцизного збору. Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.

Стосовно стягнення мита діє розгалужена система пільг — від встановлення мінімальних пільгових ставок залежно від країни-поста-чальника (на імпортні товари) або країни-покупця (на експортні това-ри) аж до повного звільнення від мита окремих товарів.

Контроль за стягненням мита здійснюють митні органи. За вико-нання ними своїх обов'язків і надання платникам відповідних послуг стягуються митні збори. Вони теж можуть бути встановлені у відсотках від митної вартості товарів, однак їх не слід ототожнюва-ти з митним податком.

Державне мито

Законодавче - нормативна база:

1. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р. № 7-93 із змінами та доповненнями.

Державне мито - це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами.

Платники

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. ,

Об'єкти

Державне мито стягується:

а) із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно до релігійних організацій, із касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів;

б) із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до арбітражних судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за ново виявленими обставинами;

в) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

г) за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продовження строку їх дії та за внесення змін до цих документів; за реєстрацію національних паспортів іноземних громадян або документів, що їх замінюють; за видачу або продовження довідок на проживання; за видачу візи до національного паспорта іноземного громадянина або документа, що його замінює, на право виїзду з України та в'їзду в Україну, а також із заяв про прийняття до громадянства