Вагомою підставою для визначення особи резидентом є само-стійне визначення нею основного місця проживання на території України або її реєстрація як самозайнятої особи. При цьому само зайнята особа - це платник податку, який є суб'єктом підприємни-цької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалеж-ної професійної діяльності.

Отже, резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резиден-том, якщо така особа має місце постійного проживання на Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особис-ті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Оскільки платники податку поділені на дві групи (резиденти і нерезиденти), то відповідно для кожної із зазначених груп ми мо-жемо виділити свої об'єкти оподаткування (див. рис.1.1)

Об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний оподатковуваний дохід;

- чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

- доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню під час їх виплати;

- іноземні доходи.

Чистий річний оподатковуваний дохід |

= | Загальний річний оподатковуваний дохід— |

Податковий кредит

Загальний річний оподатковуваний дохід | = | Місячні оподатковувані доходи |

+ | Інші доходи

Рис. 1.1 Об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб

резидентів [15,с.60]

Об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний та річний оподатковувані доходи із джерелом їх походження з України, які підляга-ють кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або ін-ших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або між-народних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку Укра-їни, діючим на момент одержання таких доходів.

Важливо відмітити, що при нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою [15,с.62]:

К = 100 : (100 - Сп), (1.1)

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, установлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається, виходячи із звичай-ної ціни, збільшеної на суму податку на додану вартість, якщо осо-ба, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У такому самому порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк. Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошо-вої, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, установленою пунктом 10.1 статті 10 Закону України "Про оподат-кування прибутку підприємств" (25%), то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно із цим пунктом. Така сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціально-го страхування [3].

Ще один ключовий момент: при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового держа-вного соціального страхування, які відповідно до закону справля-ються за рахунок доходу найманої особи.

Таким чином…………..

1.2 Склад загального оподатковуваного доходу, його характеристика

Під загальним річним оподатковуваним доходом розуміють суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних резидентом протягом такого звітного року.

Під загальним місячним оподаткованим доходом розуміють суми коштів, нарахованих платнику протягом одного календарного місяця.

З метою виключення подвійного трактування сум, які включаються або виключаються з місячного оподаткованого доходу, існує чіткий розподіл даних сум при визначенні податку на доходи фізичних осіб.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

1. Доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати й винагоро-ди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

2. Доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної власності; доходи у вигляді сум авторської винагоро-ди, іншої плати за надання права на користування або розпо-рядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) у тому числі одержувані спадко-ємцями власника такого нематеріального активу.

3. Сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподат-куванню.

4. Сума страхових внесків (страхових премій) за договором до-бровільного страхування, сплачена будь-якою особою-ре-зидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а) особою-резидентом, яка визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за таким договором;

б) одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;

5. Сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викуп-них сум, отриманих платником податку за договорами дов-гострокового страхування життя й недержавного пенсійного страхування.

6. Частина доходів від операцій з майном.

7. Дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння або користування).

8. Дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді: вартості використання житла, інших об'єктів матеріаль-ного або нематеріального майна, наданих платнику пода-тку у безоплатне користування; вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків забезпечення працеда-вцем найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, що необхідні для виконання професій-них обов'язків, а також продуктами спеціального харчу-вання за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України;

9. Дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично оде-ржаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім

порядку, встановленого законом.

10.