Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість яко-го надана Верховною Радою України, встановлено інші прави-ла, ніж ті, що передбачені законом, застосовуються норми та-кого міжнародного договору щодо суб'єктів, які підпадають під його дію.

У разі укладення цивільно-правових договорів з нерезиден-тами не дозволяється внесення до них податкових застережень, згідно з якими особи, що виплачують доходи, беруть на себе зо-бов'язання щодо сплати податків [6, с. 157]

РОЗДІЛ 3. Роль податку з доходів фізичних осіб у формуванні доходів бюджету

Розглядаємо думки, твердження та теорії авторів, чиї праці розглядають проблему формування дохідної частини бюджету.

Тропіна В.І. у своїй статті «Податок з доходів фізичних осіб: новий закон - нові питання» [16] звертає нашу увагу на такий момент: згідно з Законом [2] в Україні прогресивну систему оподаткування замінює пропорційна, яка передбачає перехід від шкали податкових ставок до застосування єдиної ставки податку. На думку Тропіної такий перехід передчасний, тому що прогресивне оподаткування – це один з найвагоміших інструментів регулювання диференціації доходів населення, рівень якої за період реформування економіки має постійну тенденцію до зростання, і на сьогодні вона не подолана.

В тій ситуації яка зараз склалася в Україні доцільно було б залишити прогресивне оподаткування, замінивши лише саму шкалу. Враховуючи гостроту проблем у сфері розподільчих відносин і Україні, можна сказати, що відмова від прогресивного оподаткування – крок не тільки передчасний, але й необачний.

Скрипник А.С. у своїй статті „Фіскальні та соціальні наслідки переходу до плоскої шкали оподаткування доходів фізичних осіб” [18] розглядає загальне завдання податкового регулювання, яке направлене до ефективного формування доходів до бюджету. Вплив податку з доходів фізичних осіб на економіку держави показано в додатку 4.

Загальне завдання податкового регулювання вирішується на підставі максимізації функції суспільного добробуту, аргументами якої є функції корисності окремих платників податків. Як додаткові обмеження використовуються бюджетне обмеження уряду та бюджетне обмеження окремого домогосподарства. Оскільки при утилітарному підході функція суспільного добробуту є су-мою функцій корисності окремих платників податків, то соціальна спрямо-ваність задається шляхом надання більшої ваги функціям корисності громадян з доходами, меншими за середній.

Використання утилітарного підходу дозво-ляє виділити три компоненти податкової реформи, які в загальному вигляді можна сформулювати так: по-перше, це перерозподіл доходів, по-друге, реалокаційний ефект, по-третє, зрушувальний ефект у попиті.

Останні два ефекти зливаються в один - його і називають ефективністю податкової реформи. Звичайно, за перший ефект відповідає реформування податку з доходів фізичних осіб з урахуванням транс-фертів, а на другий ефект впливає зміна ставок непрямих податків, яка веде до змін структури споживання.

Конкретні висновки щодо бажаних змін податкового законодавства мож-на зробити на підставі спрощеної функції суспільного добробуту, в якій аргу-ментами є ВВП, або дохід на душу населення (ефективність), та коефіцієнт Джині, що відповідає за перерозподільчий ефект податкової реформи (соціаль-ну спрямованість):

(3.1)

де ц - середній дохід, або ВВП на душу населення, як показник зростання доб-робуту;

G - коефіцієнт Джині як показник нерівномірності розподілу доходів. Використання рівності (3.1) не дозволяє домінувати одному з векторів податко-вої реформи. Якщо економічне зростання спостерігається при збільшенні не-рівномірності розподілу доходів населення, то це не приведе до збільшення функції WQ.

Існує інший підхід до визначення цільової функції суспільного розвитку. Базується на погодинній номінальній оплаті праці, темпах її зростання та показниках монетарної політики, які впли-вають на величину реальної оплати праці:

(3.2)

де w - середній рівень погодинної оплати праці в національній грошовій оди-ниці; Aw - річний приріст; в - курс долара; Де/е - річні темпи девальвації (ре-вальвації); тс - річні темпи інфляції; w,- середній рівень погодинної оплати праці в країнах Євросоюзу; X, - показники співвідношення пріоритетності кінце-вого результату стану економіки відносно поточного (к{ + А2 < 1). Звичайно така цільова функція може бути використана в період стрімкого економічного зростання.

Аналіз реформи оподаткування доходів фізичних осіб [19]

Щоб забезпечити стабільність доходу до бюджету необхідно здійснити деякі зміни у податковому законодавстві.

Перейдімо до аналізу конкретних змін податкового законодавства. Зупи-нимося на реформі податку з доходів фізичних осіб, яка була здійснена 1 січня 2004 р. Залежність сплачених податків від доходу до реформи характеризува-лася значною кількістю маржинальних податкових ставок (п'ятьма, найви-ща - 40%) та надзвичайно низьким неоподатковуваним мінімумом. У разі зростання номінальних доходів внаслідок прогресивного характеру оподаткування траплялося і зростання ефективної податкової ставки (відно-шення сплачених податків до бази оподаткування доходів). Такий процес відбувався як на загальнодержавному, так і на індивідуальному рівні, тобто частка податків в отриманих доходах (податкове навантаження) стабільно зро-стала. Тому прибутковий податок з громадян України протягом 1996-2004 pp. збільшувався темпами, вищими, ніж темпи інфляції і темпи зростання інших податків, і за обсягом надходжень досягнув у 2003 р. ПДВ та податку на при-буток підприємств.

З метою системного аналізу введемо основні, на наш погляд, принципи реформування системи оподаткування доходів громадян:

1. Реформування має відповідати Парето-ефективності, внаслідок чого не зменшуватиметься функція непрямої корисності кожного з громадян. (Додаток 5)

2. Якщо Т\х) є величина податків, сплачених громадянином з доходом х, н то має виконуватися бюджетне обмеження ЈГЛ(хЛ)>(70, тобто в результаті Л=1 проведеної реформи сума надходжень до бюджету не повинна зменшуватися (на практиці щорічно до 2004 р. спостерігалося збільшення надходжень з тем-пами, які перевищували темпи зростання номінальних