у 2007 році — у розмірі 100 процентів від суми податкової соціальної пільги.

Існує три види ставок податку для фізичних осіб:

базова ставка – 15 % (до 1.01.2007 р. – 13 %) від об’єкта оподаткування;

зменшена ставка – 5 %;

подвійна ставка – 30 % (до 1.01.2007 р. – 26 %).

Базова ставка податку використовується для оподаткування усіх видів доходів платників податку за виключенням тих видів доходу, для яких встановлено зменшену або подвійну ставку податку.

Ставка податку становить 5% від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом; процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;

- інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;

- дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону; в інших випадках.

Подвійна ставка податку використовується у разі отримання платником податку таких видів доходів, як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів — фізичних осіб.

Існує ще й ставка податку у розмірі 0%. Оподаткуванню у розмірі 0%, при отриманні спадку іншим членом подружжя, підлягає: об’єкти нерухомого майна; об’єкти рухомого майна, а саме: предмети антикваріату чи витвори мистецтва, природне коштовне каміння чи дорогоцінний метал, прикраси з використанням коштовного каміння чи дорогоцінних металів, транспортний засіб та приладдя до нього; суми страхових виплат за страховими договорами, що заключні спадкодавцем, а також суми, що зберігаються не пенсіонному рахунку спадкодавця, згідно з договором недержавного пенсійного страхування; кошти, а саме готівкові кошти чи кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих в банках та не банкових фінансових установах, в тому числі і депозитні сертифікати. [17,с.245].

2.4 Порядок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткову-ваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку по-датку, визначену законом.

Податок підлягає сплаті до бюджету під час виплати оподат-ковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені зако-ном для місячного податкового періоду.

Якщо згідно з нормами законодавства окремі види опо-датковуваних доходів не підлягають оподаткуванню при їх на-рахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самос-тійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку [15,с.96].

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такої виплати.

Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму та-ких доходів до складу загального річного оподатковуваного до-ходу та подати річну декларацію з цього податку.

Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зара-хуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України [16, с.64].

Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зара-хуванню до бюджету територіальної громади за місцем утри-мання такого податку.

Для розрахунку ефективної ставки протягом 2006 р. поділимо загальну величину надходжень від прибуткового податку громадян (13,460 млрд. грн.) на загальну кількість працівників (близько 20 млн. осіб, згідно з даними Держ-комстату '') і віднесемо результат до місячного часового інтервалу. З'ясуємо, що кожен працівник сплачував щомісячно 56,08 грн. прибуткового податку; згідно із законодавством, чинним до 1 січня 2004 p., це відповідає доходу 352,65 грн. Таким чином, ефективна ставка оподаткування досягла у 2006 р.

(565,08 : 352,65 * 100%=15,9%). теф= 15,9%

Перехід до плоскої шкали оподатку-вання з єдиною 13%-ною ставкою міг привести тільки до втрат місцевих бю-джетів. Тому причина успішності проведення податкової реформи в Російській Федерації полягає не в детінізації фонду оплати праці (цей процес і в РФ пере-бігає повільно), а у своєчасному переході, коли ефективна ставка ще не переви-щувала 13%. В Україні цей момент було упущено.

Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокрем-лені підрозділи, які розташовані на території іншої територіаль-ної громади, ніж така юридична особа, а також відокремлени-ми підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати до бюджету податку.

Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуван-ню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відок-ремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезна-ходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує суми утриманого податку на відповідні розпо-дільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Держав-ного казначейства України.

Територіальні управління Державного казначейства Ук-раїни в установленому Бюджетним кодексом України поряд-ку здійснюють розподіл зазначених коштів згідно з нормати-вами, встановленими статтею 65 Бюджетного кодексу України, та спрямовують такі розподілені суми до відповід-них місцевих бюджетів [4].

Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий