Тема

«Напрями вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб»

Напрями вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб

У сучасних умовах перебудови економіки України, становлення та розвитку ринкових відносин у державі важливе місце займає державне регулювання фінансової діяльності фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, а також накопичень громадян. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та населенням фінансових ресурсів є прибутковий податок з громадян та інші податки, які входять до складу податкової системи України. За рахунок податку з доходів фізичних осіб поповнюються державний, місцеві бюджети. Особливістю оподаткування доходів фізичних осіб є визначення сукупного прибутку за виключенням доходів, що не підлягають оподаткуванню. Такий підхід більше чи менше підходить системі з жорстко централізованими цінами, в умовах постійних змін цін прибутки повинні бути скориговані з урахуванням збільшення вартості фінансових та матеріальних ресурсів.

Загальне завдання податкового регулювання вирішується на підставі максимізації функції суспільного добробуту, аргументами якої є функції корисності окремих платників податків. Як додаткові обмеження використовуються бюджетне обмеження уряду та бюджетне обмеження окремого домогосподарства. Оскільки при утилітарному підході функція суспільного добробуту є су-мою функцій корисності окремих платників податків, то соціальна спрямо-ваність задається шляхом надання більшої ваги функціям корисності громадян з доходами, меншими за середній.

Використання утилітарного підходу дозво-ляє виділити три компоненти податкової реформи, які в загальному вигляді можна сформулювати так: по-перше, це перерозподіл доходів, по-друге, реалокаційний ефект, по-третє, зрушувальний ефект у попиті.

Останні два ефекти зливаються в один - його і називають ефективністю податкової реформи. Звичайно, за перший ефект відповідає реформування податку з доходів фізичних осіб з урахуванням транс-фертів, а на другий ефект впливає зміна ставок непрямих податків, яка веде до змін структури споживання.

Як відомо, реформа 2004 р. призвела до суттєвого зниження рівня надходжень. Фактичний їх рівень у 2004 р. становив 13,21 млрд. грн., про-гнозний рівень - 16,5 млрд. грн. (без урахування переходу до плоскої шкали), тобто місцеві бюджети недоотримали 3,3 млрд. грн. Розбіг оцінок, здобутих за допомогою першого (5,2 млрд. грн.) і другого методу, цілком зрозумілий: адже модель ARIMA, яка базується на даних попередніх років, не може передбачити зростання номінальних доходів громадян у рік президентських виборів. У 2005 р. фактичні надходження становили 17,27 млрд. грн. (прогнозна величина -19,8 млрд. грн.)

Оскільки для доходів громадян України є характерним значний ступінь неоднорідності, доходи на рис. 4 подано в логарифмічному вигляді. Стрибок податкового навантаження на межі використання податкової соціальної пільги у 2004 р. був на рівні 1,6%. Але у 2007 р. він може досягти величини 0,15 МЗ (1,4 ПМ), тобто становити приблизно (величини ПМ та МЗ наразі невідомі) 6-10%. Максимальна величина податкового навантаження у 2007 р. відповід-но до чинного законодавства має становити 15% - це надзвичайно високе зна-чення. Для більшості населення (з доходами, меншими за 1000 грн.) зменшення податкового навантаження не перевищує 10%, але точніші висновки можна зробити тільки на підставі аналізу функції розподілу громадян України за цією ознакою [7; 164]

Можливим кроком для виправлення прорахунків реформи 2004 р. був би перехід від податкової соціальної пільги до неоподатковуваного мінімуму до-ходів громадян. Розглянемо можливі варіанти такого переходу з точки зору виконання бюджетного обмеження і підтримки в суспільстві; крім того, має виконуватися ще одна умова - мінімальні зрушення чинного законодавства.

Тому перший можливий варіант - це залишити неоподатковуваний мінімум на рівні 0,5 МЗ (соціальної податкової пільги 2005-2006 pp.) при збереженні податкової ставки 13%.

Другий варіант можливих змін - введення неоподатковувано-го мінімуму в розмірі 0,8 МЗ в поєднанні з переходом до 15%-ної ставки плос-кої шкали:

зросте - для громадян з більшими доходами, частку яких можна розрахувати за допомогою функції щільності розподілу доходів громадян.

Важливим завданням, яке необхідно вирішити для змін оподаткування до-ходів фізичних осіб у майбутньому, є визначення фактичного розподілу доходів громадян України з урахуванням тіньової складової їхніх доходів. Тільки на основі об'єктивної інформації про доходи громадян можна здійснити перехід від плоскої шкали до шкали з декількома маржинальними ставками.

Перехід до плоскої шкали оподатку-вання з єдиною 13%-ною ставкою міг привести тільки до втрат місцевих бю-джетів. Тому причина успішності проведення податкової реформи в Російській Федерації полягає не в детінізації фонду оплати праці (цей процес і в РФ пере-бігає повільно), а у своєчасному переході, коли ефективна ставка ще не переви-щувала 13%. В Україні цей момент було упущено.

Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокрем-лені підрозділи, які розташовані на території іншої територіаль-ної громади, ніж така юридична особа, а також відокремлени-ми підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати до бюджету податку.

Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуван-ню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відок-ремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезна-ходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує суми утриманого податку на відповідні розпо-дільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Держав-ного казначейства України.

Територіальні управління Державного казначейства Ук-раїни в установленому Бюджетним кодексом України поряд-ку здійснюють розподіл зазначених коштів згідно з нормати-вами, встановленими статтею 65 Бюджетного кодексу