прямих і непрямих податків – їх участь в утворенні ціни. Якщо прямі податки закладаються в ціну на стадії виробництва, у виробника, то непрямі – тільки на стадії реалізації і як надбавка до ціни товару. Схематично це виглядає таким чином [9, 60]:
де МВ – матеріальні витрати;
ЗП – заробітна плата;
Пр – прибуток;
Надб. – різні надбавки виробника;
Пр. П – прямі податки;
Непр. П – непрямі податки.
5. В залежності від способу стягування:
А. Пайові (кількісні) – такі, що встановлюють розмір податку для кожного платника окремо, що враховують майновий стан платника і його можливості сплати. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників.
Б. Розкладкові (репартиаційні) – податки, що нараховуються на цілу корпорацію платників, які самостійно здійснюють між собою остаточний розподіл податкового тягаря [9, 61].
6. В залежності від характеру використання:
А. Загального призначення – податки, що використовуються на загальні цілі, без конкретизації заходів або витрат, на які вони витрачаються (фактично це і є дійсно податки).
Б. Цільові податки – податки, що зараховуються у позабюджетні цільові фонди і призначені для цільового використання. Фактично однією з основних ознак податків є нецільовою характер, однак подібні платежі мають ряд позитивних моментів:
психологічний;
ув'язки витрат і прибутків від певних видів діяльності;
певної незалежності конкретного державного органу [9, 61].
7. В залежності від періодичності стягування:
А. Разові – податки, що сплачуються один раз протягом певного часу (частіше за все – податкового періоду) при здійсненні певних дій (податок з власників транспортних засобів; податок з майна, перехідного в порядку успадкування або дарування). У більшій ступені даний різновид податків має характер зборів.
Б. Систематичні (регулярні) – податки, що стягуються регулярно, через певні проміжки часу і протягом всього періоду володіння або діяльності платника (щомісячно, поквартально) [9, 61].
8. В залежності від обліку податкового платежу.
А. Податки, що фінансуються споживачем (акциз, податок на додану вартість).
Б. Податки, що включаються в собівартість (податок з власників транспортних засобів, земельний податок).
В. Податки, що фінансуються за рахунок балансового прибутку, тобто прибутку до сплати податку (податок на майно, податок на рекламу).
Г. Податки, що фінансуються за рахунок чистого прибутку, тобто прибутку після сплати податку (збір за право торгівлі, за використання національної символіки) [9, 61].
В окрему підсистему можна виділити групу загальнодержавних зборів, які можуть бути диференційовані таким чином:
1) збори економічного характеру (збір в Державний інноваційний фонд);
2) збори соціального характеру (збір на обов'язкове державне соціальне страхування і т.д.);
3) збори природоресурсного характеру (збір за спеціальне використання природних ресурсів і т.д.).
1.3. Місце податків з юридичних осіб в податковій системі України
Місце та значення в податковій системі України податків з юридичних осіб найкраще прослідковується в структурі податкових надходжень державного бюджету.
Питома вага різних видів податків у структурі податкових надходжень державного бюджету відображена в таблиці 1.1.
Таблиця 1.
Податкові доходи державного бюджету, % [3, 172]
Податкові доходи державного бюджету | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000
Податки на доходи, прибуток: | 42,7 | 43,4 | 42,4 | 42,9 | 45,0
прибутковий податок з громадян | 15,2 | 15,7 | 16,3 | 17,6 | 20,3
податок на прибуток підприємств | 32,4 | 27,6 | 27,0 | 25,2 | 24,6
Збори за використання природних ресурсів | 6,5 | 7,1 | 6,8 | 5,9 | 6,4
Внутрішні податки на товари та послуги: | 40,7 | 45,2 | 42,3 | 42,8 | 39,1
податок на додану вартість | 36,8 | 39,3 | 34,1 | 33,5 | 30,1
акцизний збір | 3,8 | 5,7 | 5,9 | 7.1 | 7,1
інші | 0,2 | 0,5 | 2,3 | 2,3 | 1,8
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне, вивізне мито; кошти, отримані за вчинення консульських дій) | 2,6 | 3,4 | 4,4 | 4,9 | 4,9
Інші податки | 2,4 | 0,8 | 3,2 | 3,5 | 4,6
Всього податкових надходжень | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0
Визначальними в структурі податкових надходжень є подат-ки на прибуток та внутрішні податки на товари та послуги. Їх частка протягом 5 років становила близько 84 відсотків загаль-ного обсягу. Завдяки пожвавленню експортно-імпортних опе-рацій дещо збільшується питома вага податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції – в 1,8 разу протягом 1996–2000 років. Частка зборів за використання природних ресурсів за 1996–2000 роки майже не зміни-лася: у 1996 році вона станови-ла 6,5 відсотка, а у 2000 році – 6,4 відсотка [3, ].
Щодо найбільших за обсягом податків – податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, то їх частка в загаль-ному обсязі податкових надходжень має тенденцію до зниження (з 36,8% до 30,1% та з 32,4% до 24,6% відповідно). Питома вага прибуткового податку та акцизного збору має тенденцію до. збільшення (з 15,2% до 20,3% та з 3,8% до 7,1% відповідно) [3, 173].
Україні в умовах переходу до ринкової економіки слід чітко визначити необхідність та ефективність тих чи інших податків.
Основними принципами, які мають бути покладеними в основу вдосконалення податкової системи України, є такі: обов'язко-вість сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів; со-ціальна справедливість; рівнонапруженість і пропорційність; рів-ність і недопущення проявів податкової дискримінації; стабіль-ність податкового законодавства; економічна доцільність; стиму-лювання підприємницької діяльності та інвестиційної активнос-ті; рівномірність сплати; гнучкість; ефективність адмініструван-ня; дотримання повноважень у процесі встановлення й скасу-вання податків, зборів, інших обов'язкових платежів; доступність і однозначність тлумачення норм податкового законодавства.
Отже, юридичні особи, як платники податків, сплачують основні податки та збори