Філіали, відділення і інші відособлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншій, ніж платник податку, територіальної громади [9, 202-204].

У специфічну категорію платників податку на прибуток законодавець виділяє бюджетні організації. Спеціальних роз'яснень зажадав механізм оподаткування прибутку установ освіти. Так, в листі ДНАУ від 22 березня 1996 року № 14-212/11-1794 підкреслюється, що платниками є бюджетні організації, але тільки в частині здійснення госпрозрахункової діяльності. Кошти, що отримуються установами і організаціями освіти і науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету, від власної госпрозрахункової діяльності, обкладаються на загальних основах. Не обкладаються тільки кошти, що поступають установам освіти і науки від інших підприємств, організацій і громадян у вигляді добродійної допомоги [9, 204].

Іноді загальна характеристика платника вимагає більшої деталізація з використанням підзаконних актів. Часто застосовується в цьому випадку Загальний класифікатор галузей народного господарства України.

Прибутки залізниць, отримані від господарської діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах прибуткових надходжень, перерозподілених між залізницями в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Платниками податку на прибуток, отриманий не внаслідок господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту і їх структурні підрозділи.

3.3. Об’єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника і суму амортизаційних відрахувань,

Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валові витрати виробництва та обігу – це суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Валові витрати можна поділити на такі три групи:

Важливим для правильного встановлення бази оподаткування є обчислення амортизаційних відрахувань. Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою ЗО відсотків до об'єкта оподаткування. Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до податкового органу декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком із початку звітного фінансового року.

Протягом кварталу платники податку сплачують авансові внески податку до бюджету за перший і другий місяці кварталу – до 20 числа другого та третього місяців кварталу [3, 298].

Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку й дотримання податкового законодавства несе платник податку. Платники податку, які не мають на момент перевірки податковим органом бухгалтерських звітів і балансів, декларацій і розрахунків, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків за відповідні періоди» сплачують штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення. Якщо протягом наступних 12 місяців платник допускає друге або більше таких порушень, він сплачує штраф у сумі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, помножених на число таких порушень.

Платники податку, які не подали або невчасно подали до податкового органу декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10 відсотків суми нарахованого податку за кожний випадок порушення.

У разі приховування або заниження сум податку платник сплачує суму донарахованого податковим органом податку, штрафу у розмірі, встановленому законодавством, та пені, обчисленої виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Не застосовуються зазначені штрафні санкції до платників податку, які на початку перевірки податковим органом виявили факт заниження оподатковуваного прибутку, письмово повідомили про це податковий орган і сплатили суму недоїмки, а також пеню.

Якщо за наслідками перевірки платника податку виявлено випадки арифметичних помилок або описок, що призвело до заниження суми податку, але не більше як п'ять відсотків суми загальних зобов'язань платника щодо сплати такого податку, керівник відповідного податкового органу може прийняти рішення про незастосування фінансових санкцій у вигляді штрафів до такого платника.

Сума податкових платежів що надійшли до бюджету надміру в результаті неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів за вибором платника.

Розділ 4. Інші податки з юридичних осіб, їх види і розвиток в умовах переходу до ринку

4.1. Види інших податків з юридичних осіб

В Україні