змогу регулювати кон'юнктуру загальнодержавного ринку товарів і послуг. Встановлення податкових пільг дає можливість підприємству збільшити свої доходи, прибуток, знизити витрати та ціну виробу, збільшити реалізацію продукції. І навпаки, збільшення розмірів сплачених податків призводить до підвищення ціни та зменшення обсягів виробництва.
3. Визначення податкових ставок. Держава встановлює ставки оподаткування і диференціює їх відповідно до чинної системи та особливостей розвитку економіки. Диференціація проводиться залежно від виду підприємства та форми його власності, напряму діяльності, обсягів виробництва або надання послуг, важливості його для споживачів або держави, а також від часу діяльності суб'єкта оподаткування тощо [22, 138].
Слід зазначити, що виконання цієї функції податків з подальшим розвитком ринкових відносин повинно бути гнучкішим (за умови, що загальна система оподаткування залишається незмінною). Так, від виконання регулюючої функції залежить розвиток підприємства, зацікавленість у розширенні обсягів діяльності. Податок на прибуток визначає ту його частину, яка залишається в розпорядженні підприємства. Якщо податок на прибуток занадто великий, це зменшує зацікавленість підприємства в його отриманні, і воно намагається приховати прибуток і будь-якими засобами збільшити фонд оплати праці чи інші витрати або зменшити масштаби діяльності. При зменшенні податку на прибуток ця функція може впливати на ту частину, яка підлягає капіталізації. Якщо з боку держави проводиться політика, спрямована на стимулювання капіталовкладень (наприклад, надаються пільги при інвестуванні у нові виробництва, придбанні обладнання та прискоренні його амортизації), то більша частина прибутку використовується на ці цілі. Якщо держава зменшує або взагалі скасовує оподаткування дивідендів, то підприємство зацікавлене у збільшенні споживчої частини прибутку і підвищує розміри дивідендів на свої акції.
У межах виконання цієї функції виділяють два її напрями: стимулюючий та стримуючий.
Сутність стимулюючого напряму полягає в наданні податкових пільг або звільненні від сплати податків взагалі.
Стримуючий напрям застосовується, коли держава бажає захистити власного виробника. Для цього встановлюються додаткові податки чи підвищуються митні тарифи або вже діючі податки (наприклад, акцизний збір на горілчані та тютюнові вироби тощо). У результаті зростає ціна виробу, і він стає неконкурентоспроможним.
Як надання пільг, так і різні стримуючі важелі застосовуються незалежно від виду підприємства, галузі виробництва чи обслуговування.
В Україні особливого значення набуває третя функція податків – соціальна. Її виконання суттєво впливає на добробут громадян та справедливий розподіл коштів державного бюджету між усіма верствами населення [22, 139].
Таким чином, функції податків можна поділити на природні та набуті. Першими є функції, виконання яких зумовлене самим фактом встановлення того чи іншого податку. Такими функціями є фіскальна та стимулююча (у вище-наведеному розумінні). Друга група функцій виконується внаслідок свідомого використання податків як інструменту для вирішення тих чи інших питань. Ця група функцій представлена регулювальною, соціальною та екологічною.
Розроблення та реалізація податкової політики мають базуватися на чітко визначених завданнях, які можуть виконувати податки у певних умовах. На рівень виконання податками своїх функцій впливає значна кількість чинників. Серед них, зокрема, можна виокремити такі, як поєднання податків з іншими інструментами державного регулювання економіки, законодавчий характер встановлення податків, а також явище перекладання податків. Але розгляд цих питань можна визначити як предмет подальших досліджень стосовно вдосконалення податкової системи України.
Розділ 2. Система оподаткування в Україні
2.1. Становлення та розвиток податкової системи України
Нині в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного й соціально-го розвитку.
Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування встановлюється лише законами Ук-раїни Це потребує приведення всього податкового законодав-ства у відповідність із Конституцією України і водночас ство-рює підґрунтя для вдосконалення системи оподаткування.
Податкова система України виявилася неадекватною щодо умов перехідної економіки, створила значні податкові наванта-ження на суб'єктів господарювання, призвела до невиправда-ного вилучення обігових коштів підприємств, виникнення до-даткової потреби в кредитних ресурсах. Значними є деформації та нестабільність у ставках, визначенні бази й періодів оподат-кування. Негативно вплинули на результати господарської ді-яльності підприємницьких структур значні нарахування на фонд оплати праці. Надмірна кількість податкових пільг зумо-вила необґрунтований перерозподіл валового внутрішнього продукту, створила неоднакові економічні умови для господа-рювання. Усе це призвело до виникнення значного неофіцій-ного сектору економіки, ухилень від оподаткування, створення податкової заборгованості.
Аналіз економічного стану держави свідчить, що без рефор-мування податкової системи змінити ситуацію на краще не можна.
Серед головних чинників, які зумовлюють необхідність по-даткової реформи у будь-якій країні, є передусім такі:
зміна форм власності, умов економічного розвитку та соціально-економічної організації суспільства, що створює об'єктивну основу для реформування податкової системи, визначає основні напрями та цілі податкової реформи, її глибину з ура-хуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку країни, формує можливості реалізації наявного потенціалу її продуктивних сил;
закономірний суспільний розвиток, що проявляється в постійному намаганні суспільства оптимізувати податкову систему і неможливості досягнути цього оптимуму. З розвитком суспільства змінюються критерії оптимальності податкової сис-теми, що зумовлює необхідність постійного її вдосконалення;
зміна концепції оподаткування, яка, як правило, має ві-дображати об'єктивну економіко-політичну ситуацію в країні, соціально-економічний стан її населення та зміну пріоритетів держави. Податкова система формується під впливом цілого спектра політичних інтересів і поглядів різних структурованих груп населення, теоретичних шкіл і течій [11, 163].
Треба зауважити, що в ході реформування податкової сис-теми України йдеться не лише про зниження рівня оподатку-вання. Нинішній рівень оподаткування в Україні має свої об'єктивні межі, зумовлені системою витрат бюджету.
Суть питання в тому, що за нинішніх умов бюджет є майже єдиним джерелом фінансування витрат на потреби соціального захисту населення та утримання соціально-культурної