плану затвердженого місцевими бюджетами на 2005 рік.
У порівнянні з відповідними періодом 2004 року видатки місцевих бюджетів збільшилися на 4 ,2 млн. грн., або на 24,5
Таблиця 3.
Видатки місцевих бюджетів за січень-червень 2003-2005 роки (без урахування міжбюджетних трансфертів) (млн. грн.) [22]
Видатки | Факт за січень-червень 2003 року | Факт за січень-червень 2004 року | Розрахун-кові показники МФУ на 2005 рік | Затверджено місцевими радами на рік з ураху-ванням змін | Виконано станом на 1 липня 2005 року | % до факту за січень-червень 2004 року | % вико-на-ння роз-ра-хункових показни-ків на 2005 рік | % вико-на-ння планів затверд-жених місцеви-ми радами
ВСЬОГО | 13 381,2 | 16 398,1 | 45 013,8 | 48 972,8 | 20 420,3 | 124,5 | 45,4 | 41,7
У тому числі:
Загальний фонд | 11 807,5 | 14 039,9 | 40 705,2 | 40 869,1 | 17 740,9 | 126,4 | 43,6 | 43,4
Спеціальний фонд | 1 573,8 | 2 358,2 | 4 308,6 | 8 103,8 | 2 679,4 | 113,6 | 62,2 | 33,1
Видатки загального фонду місцевих бюджетів у січні-червні 2005 року профінансовано у сумі 17 ,9 млн. грн., або на 43,4від плану затвердженого місцевими радами на рік, що на 8,6 в.п. менше аналогічного показника за відповідний період 2004 року.
За звітний період 2005 року видатки спеціального фонду місцевих бюджетів було профінансовано на 2 ,4 млн. грн., або на 33,1від плану, затвердженого місцевими радами на рік. У порівнянні з відповідним періодом минулого року, видатки спеціального фонду місцевих бюджетів є на 321,2 млн. грн. більшими.
Висновки
Отже, в унітарних країнах поняття місцеві бюджети збігається з поняттям бюджети місцевого самоврядування. У федеративних державах використовується два види місцевих бюджетів. Україна є унітарною країною. Тому тут місцевими бюджетами слід вважати бюджети органів місцевого самоврядування.
Місцевий бюджет може розглядатися в трьох аспектах. По-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів. По-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування. По-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом.
Джерела доходів місцевих бюджетів формуються відповідно до законодавства України, зокрема Бюджетного кодексу, інструктивних матеріалів Кабінету Міністрів України.
Складання проекту бюджету є найважливішою і найскладнішою частиною бюджетного планування.
Безпосередня робота зі складання проекту Державного бюджету і місцевих бюджетів на плановий рік розпочинається після затвердження Плану заходів Міністерства фінансів України щодо забезпечення складання проекту Державного бюджету України на плановий рік.
Він передбачає три послідовні етапи їх виконання, тривалість яких щорічно уточнюється.
Складання проектів Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя згідно з Бюджетним кодексом України починається з доведення Міністерством фінансів України до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад особливостей складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.
Робота з формування бюджетів Республіки Крим, обласних, міст Києва і Севастополя та районних бюджетів організується виконкомами відповідних рад. У місті Києві – міською державною адміністрацією, оскільки Законом України "Про столицю місто-герой – Київ" вона здійснює функції виконавчого органу Київради.
Безпосередньо організація роботи зі складання проекту бюджету на плановий рік покладається на фінансові органи відповідного органу місцевої влади, який має право давати вказівки і завдання управлінням, відділам, підприємствам, організаціям і установам щодо порядку визначення окремих видів доходів і видатків, складання проекту за доходами і зведеними кошторисами видатків.
На підставі інформації, отриманої у наведеному порядку, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних Рад готують проекти рішень про відповідні бюджети.
Проект бюджету спочатку розглядається постійними комісіями відповідної місцевої Ради, які з поданими матеріалами ознайомлюють усіх членів комісії. Організація роботи щодо розгляду проекту бюджету в раді покладається на фінансово-бюджетну комісію, яка узагальнює всі зауваження і пропозиції інших комісій.
Рішенням про місцевий бюджет визначаються:
загальна сума доходів і видатків (з розподілом на загальний і спеціальний фонди), а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;
граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді й боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду;
бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;
доходи бюджету за бюджетною класифікацією;
бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;
перелік захищених статей.
Література
Конституція України.
Бюджетний кодекс України. – Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 37-38. – ст. 189.
Закон України "Про бюджетну систему України".
Закон України "Про місцеві ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування".
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"
Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії. – К.: Либідь, 2000.
Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. – К.: КПЕУ, 2004. – 864 с.
Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2002.
Василик О.Д. Теорія фінансів. – К.: НІОС, 2000.
Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової сис-теми України // Фінанси України. – 1997. – №10.
Годме П.М. Финансовое право. – М.: Прогресс, 1978.
Гушта О.В. Шляхи зміцнення бюджетів органів місцевого самоврядування // Фінанси України. – 2000. – № 2. – С. 69-74.
Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі. – К.: Основи, 1998.
Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – К., 2000.
Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. – К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. – 487 с.
Кудряшов В.П.