Очевидно, що прийняті новими законами основні податки необхідно на даному етапі вдосконалювати, формуючи ефективну для сучасних умов економічного розвитку України податкову систему. Наприклад, удосконалення податку на додану вартість доцільно здійснювати шляхом диференціювання його ставок між окремими групами товарів. При цьому має сенс пропозиція, з метою вирівнювання умов господарювання і посилення контролю з боку держави за господарською діяльністю підприємницьких структур, замість нульової ставки застосовувати мінімальну ставку в розмірі 5 % [5,с.41].

Необхідно, щоб удосконалення системи оподаткування відбувалося шляхом поступового зниження у процесі поетапної податкової реформи податкового тиску на фонд заробітної плати з метою доведення його найближчим часом хоча б до 35 %, а надалі — і до ЗО %. Зменшення навантаження на фонд заробітної плати дозволить, насамперед, поповнити власні кошти громадян, що, безумовно, створить певні умови для пожвавлення попиту на товари внутрішнього ринку, отже, сприятиме і розвитку вітчизняного виробництва. Збільшення доходів підприємств за рахунок часткового вивільнення коштів фонду заробітної плати надасть їм можливість брати на себе здійснення певних соціальних виплат своїм працівникам, а це сприятиме поступовому зменшенню навантаження на бюджет по видатках на соціальне забезпечення. Таким чином, зростання заробітної плати працюючих — це важлива умова зменшення податкового тиску на вітчизняного виробника. Знижувати податковий тиск необхідно за рахунок зменшення оподаткування доходів, одержаних в результаті інвестування та інноваційної активності і перенесення акцентів на податки, що стимулюють ресурсозбереження, зайнятість, соціальний захист населення, захист від забруднення навколишнього природного середовища і перешкоджають вивезенню капіталу з країни.

При реформуванні податкової системи України необхідно мати на увазі, що не можна вести мову тільки про зниження рівня оподаткування, а необхідно передусім виходити з того, що рівень чинного оподаткування в Україні, має свої об'єктивні межі, зумовлені системою витрат бюджету. Суть питання полягає в тому, що за нинішніх умов бюджет залишається майже єдиним джерелом фінансування витрат на соціальний захист населення та утримання соціально-культурної сфери. Ці витрати здійснюються нині за мінімальними нормативами надання соціальних благ і послуг, і скорочення доходів бюджету може призвести до цілого ряду небажаних соціальних наслідків [5,с.39].

Тому першорядним завданням при побудові оптимальної податкової системи є визначення загального обсягу і раціональної структури державних витрат на всіх рівнях влади. А це можна здійснити тільки після розробки науково обгрунтованої концепції державного регулювання з встановленням межі втручання держави в економічні процеси, визначенням його форм і методів, з розробкою масштабів інвестиційної діяльності держави, встановленням чітких зобов'язань її щодо соціального забезпечення громадян.

Таким чином, основним акцентом у формуванні податкової системи України має стати те, що ця система повинна не лише виступати провідним стимулюючим фактором щодо розвитку виробництва, але й забезпечувати повне, якісне і своєчасне виконання доходів бюджетів усіх рівнів. Для детального ж дослідження проблем оподаткування в Україні необхідним є, на-ттаїлудуйку, проведення факторного аналізу щодо формування податкової системи з відповідним забезпеченням у вигляді еко-номіко-математичної моделі, яка вже створена у відділі фінансової, бюджетної та податкової політики НДЕІ Мінекономіки України. Дана модель на основі системи формалізації складових, що формують податки згідно з чинним законодавством України та з урахуванням змін щодо оподаткування, дозволяє виконувати самостійні розрахунки по окремих бюджетних статтях та одночасно визначати доходи як державного, так і зведеного бюджету. З метою її ефективного і практичного застосування важливого є систематизація показників вхідної та вихідної інформації для виконання перш за все розрахунків доходної частини бюджету та ведення у відповідності з цим необхідної статистичної звітності.

Серед інших важливих питань податкового реформування доцільно виділити:—

подальше посилення ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів;—

завершення роботи щодо прийняття закону про податок на майно юридичних осіб та нерухоме майно фізичних осіб, а також закону про декларування доходів громадян на основі запровадження ідентифікацій. них номерів фізичних осіб;—

використання митних тарифів як механізму вдосконалення оподат-кування у зовнішньоекономічній діяльності.

Важливим напрямом реформування податкової системи є також дальше зменшення кількості податків, зборів і платежів шляхом їх об'єднання абочасткового скасування. При цьому сплата податків має проводитися одночасно із здійсненням платіжно-розрахункових операцій і бути вбудованою в механізм банківських розрахунків з відповідним контролем та законодавче встановленими санкціями при порушенні цього процесу.

3.2. Прийняття Податкового кодексу як важлива умова посилення регулюючої ролі держави в економіці

Важливою умовою посилення ролі держави в регулюючих процесах є стабільність податкової системи. Її необхідність зумовлена досягненням визначеності та передбачуваності умов діяльності економічних суб'єктів, можливості прорахувати ефективність різних варіантів використання обмежених ресурсів і зробити правильний вибір, отже прийняти виважене комерційне рішення. В той же час стабільність податкової системи є явищем відносним, вона може бути забезпечена лише в межах певного часового інтервалу. Це обумовлено дією цілого ряду чинників, що вимагають зміни податкового законодавства.

Ідея необхідності закріплення податкової системи в Податковому кодексі була викликана нестабільністю податкового законодавства. При всій її привабливості пя ідея не може бути оцінена однозначно. З одного боку, це ускладнює своєчасне внесення до податкового законодавства об'єктивно необхідних змін, зумовлених соціально-економічним розвитком країни. Процедура проходження податкових законопроектів через парламент взагалі настільки тривала, що конкретні кроки в цій сфері часто виявляються несвоєчасними, відстають від руху кон'юнктури і лише загострюють проблеми замість їх розв'язання. З іншого боку кодекс сприяє зменшенню впливу на податкове законодавство чинників суб'єктивного характеру, мінімізація якого відповідає інтересам суспільства.

Аналіз і вивчення процесів