ефективності роботи СЕП Національ-ний банк може змінювати технологічну структуру системи та шляхи про-грамно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників відпо-відної адаптації їх програмно-технічних засобів ОДБ та технології роботи банків у СЕП. Терміни інформування учасників розрахунків про необхід-ність внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначає Наці-ональний банк. Заміна програмно-технічних засобів та технології елект-ронних розрахунків відбувається за розпорядженням ЦРП у разі потреби після дослідної експлуатації системи у нових технологічних умовах [20].
Учасниками СЕП (прямими учасниками, або користувачами) є:
Операційне управління Національного банку України;
регіональні управління Національного банку;
управління Національного банку по м. Києву і Київській області;
Центр міждержавних розрахунків Національного банку;
комерційні банки України та їх установи, які мають кореспондент-
сякі (субкореспондентські) рахунки в регіональних управліннях
Національного банку, відповідають технічним і технологічним ви-могам роботи у СЕП.
Непрямими учасниками системи є банківські установи України та банки-нерезиденти, які виконують міжбанківські розрахунки у системі за посередництвом одного з безпосередніх учасників.
Також користувачами СЕП можуть бути банки-нерезиденти, які укла-дають відповідні угоди з Національним банком України.
Права та обов'язки учасників СЕП на ведення кореспондентських ра-хунків та на виконання розрахунків у мережі розрахункових палат регу-люються двосторонніми угодами банків-учасників з регіональними управ-ліннями НБУ. Передбачена типова форма угоди [20].
Усім комерційним банкам - учасникам СЕП одночасно з від-криттям кореспондентських рахунків у територіальних управлін-нях Національного банку відкриваються технічні кореспондент-ські рахунки у розрахункових палатах. Через ці рахунки безпосе-редньо забезпечується здійснення міжбанківських розрахунків.
Технічний рахунок банківської установи у СЕП - інформація в електронній формі, яка зберігається у програмно-технічному ком-плексі АРМ - 2 СЕП, поновлюється під час опрацювання розрахункових документів в електронному вигляді банківської установи і відоб-ражає стан кореспондентського рахунку цієї установи на певний час.
У СЕП здійснюється приймання, передача електронних розра-хункових документів, підтвердження про їх отримання (квитування), ведення технічних рахунків учасників СЕП та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.
Обробка електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів в СЕП є САБ.
На початку робочого дня РП отримують від відповідних тери-торіальних управлінь Національного банку інформацію про стан рахунків і надають цю інформацію власникам рахунків (банкам).
Відправлені та отримані електронні розрахункові документи відображуються на технічних рахунках банків у РП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП.
Початкові платежі від банків приймаються лише в межах по-точної суми на технічному рахунку.
Наприкінці дня результати розрахунків за поточний робочий день відображуються на коррахунках банку в територіальних управліннях НБУ.
Банк-одержувач електронні розрахункові документи для кож-ного клієнта формує у вигляді паперового документа «Реєстр електронних розрахункових документів».
Реєстр замінює паперові документи, що підтверджують зара-хування коштів на рахунок клієнта, і видається як додаток до ви-писки, тому він завіряється підписом уповноваженої особи та штампом банку.
Центральна та регіональні розрахункові палати функціонують на базі чинної системи бухгалтерського обліку та звітності НБУ.
Вже дванадцять років система електронних платежів Національного банку України успішно виконує покладені на неї функції вітчизняної платіжної системи. Протягом цього часу спостерігається тенденція до зростання загального обсягу платежів [16].
Так, за 2005 рік через неї виконано 250278 тисячі початкових платежів (у тому числі 3114 тисяч електронних розрахункових повідомлень) на суму 3118243 млн. грн., що перевищує аналогічні показники 2004 року відповідно на 11% та 32%. Збільшення кількості платежів свідчить про те, що потреба суб’єктів господарювання у послугах банків зростає, а діюча система електронних платежів зручна для її учасників і на сьогодні цілком задовольняє їхні потреби.
Середньодобова завантаженість СЕП за кількістю початкових платежів протягом 2005 року коливається від 798 до 1045 тисяч. Порівнянно з 2004 роком середньодобова завантаженість СЕП зросла у кількісному вимірі на 105 тисяч платежів (12%), а щодо суми – на 3097 млн. грн. (33%).
Загальна кількість учасників СЕП за цей період збільшилася на 20 одиниць і на 01.01.2006 року становила 1692 установи. Серед них:
35 установ НБУ;
165 банків України – юридичних осіб;
1464 філії банків України;
28 установ Державного казначейства України [15,26].
1.3 Моделі обслуговування консолідованих кореспондентських рахунків банків у СЕП НБУ
Враховуючи зростання кількості операцій і потреби банків у забезпеченні якомога більш оперативного управління своїми ресурсами, в СЕП НБУ реалізовано декілька моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Вибір моделей здійснює комерційний банк.
Модель 0. Згідно з цією моделлю головний банк та його філії мають самостійний коррахунок у головному банку й кожній філії. Для кожного з цих рахунків відкривається технічний рахунок у РРП. Установи банків виконують операції з тими коштами, які є на цих рахунках, тобто головний банк у будь-який момент може отримати інформацію про наявність коштів на рахунках філій у тому випадку, якщо вони знаходяться в одному регіоні. Але керувати коштами філій головний банк за цією моделлю не може, що робить модель малоефективною [16].
Модель 1. Консолідований (спільний) субкореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).
Головний банк визначається з групи установ комерційного банку адміністративного регіону за їх ініціативою, про що інформується відповідне регіональне управління Національного банку в якому відкривається консолідований субкореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.
Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на окремих технічних субкореспондентських рахунках установ у відповідній РРП.
Головний банк має