Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям установам технічних субкореспондентських рахунків).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків у Національному банку.

Технічні субкореспондентські рахунки установ відкриваються в тій регіональній розрахунковій палаті (далі — РРП), де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.

Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентських рахунках.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів своїх установ, виконувати початкові платежі від їх імені.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.

Характерною рисою 7 моделі є спроможність головного банку динамічно обмежувати повноваження установи щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою бізнес-правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у СЕП.

Функціональні вимоги до програмного забезпечення комерційного банку (установи), призначеного для роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, викладено у додатку N 1 [4].

Комерційним банкам (установам), що є самостійними учасниками СЕП і не працюють за вказаними моделями для здійснення міжбанківськіх розрахунків відкриваються кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в регіон6альних управліннях НБУ та відповідні технічні рахунки в РРП.

Одним із перших учасників СЕП, які обрали для роботи певні моделі обслуговування консолідованого коррахунку, були АКБ „Промінвестбанк”, АК АПБ ”Україна”, АКБ „Зевс”. АКБ „Правекс-банк” першому надано дозвіл НБУ на роботу в СЕП за 7 моделлю обслуговування консолідованого коррахунку [20].

2 АНАЛІЗ МІЖБАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

2.1 Аналіз стану міжбанківських розрахунків в Україні

Створена Національним банком України, система електронних між-банківських переказів здійснює нині переважну більшість міжбанківських розрахунків і охоплює всю банківську систему країни. У 2003 році через СЕМП виконано 191 342 тисячі по-чаткових платежів на суму 1 767 712 млн. грн., що відповідно на 17 та 32 відсотки більше, ніж у 2002 році. За 2004 рік системою електронних платежів було опрацьо-вано 222 747 млн. платежів на загаль-ну суму понад 2 120 405 млн. грн., що становить відповідно 119% та 131% від показників відповідного періоду 2003 року. У системі термінових пере-казів опрацьовано 369 платежів на за-гальну суму 87 млн. грн. У 2005 році через СЕМП виконано 250 278 тисяч початкових платежів на суму 3 118 243 млн. грн., що відповідно на 11 та 32 відсотки більше, ніж у 2004 році. Динаміка зростання кількості платежів показана на рис.1

Як бачимо з кожним роком завантаженість СЕМП зростає, що свідчить про зростання її ролі в економічному житті країни. По її результатам можна характеризувати і обсяги розвитку економіки, адже чим більше платежів тим швидше і краще розвивається економіка.

Аналіз обсягу виконаних початко-вих платежів засобами СЕП у 2003 році свідчить, що найбільше транс-акцій припадає на банківські устано-ви. Загальний обсяг платежів, викона-них учасниками СЕП за 2003 рік, у процентному відношенні такий:

91% — припадає на банківські установи;

7% — на органи Державного казначейства України;

2% — на установи Національно-го банку України.

Рис.1 Динаміка зростання кількості платежів [13, 15, 21].

У 2004 році переважну більшість платежів, а саме 89% від загальної кількості по-чаткових платежів, виконано банків-ськими установами.

Крім того у 2004 році платежів виконано:
через (СЕП) 223 209 тис. платежів на суму 2 353 653 млн.грн.;
через (СТП) виконано 463 платежі на суму 113 млн.грн.
Середньодобова завантаженість системи виросла в 2004 р. у порівнянні з 2003 р. по кількості платежів на 17% и склала 892 тис. платежів, а по сумі - на 32% і склала 9 303 млн.грн.

На кінець 2004 р. учасниками систем були 1 672 установи, в т.ч. 162 банка, 1 447 філіалів банків; 28 установ держказначейства; 35 установ НБУ.

За 2005 рік переважну більшість початкових платежів (близько 90% від їх загальної кількості) виконано банківськими установами і 10% — установами Державного казначейства України.

Кількість учасників, які користу-валися СТП у 2004 році, збільшилася порівняно з 2003 роком на 2 одиниці — на 01.01.2005 року їх налічувалося 7. Це свідчить, що сьогодні банки цілком задоволені оперативністю і надійністю здійснення міжбанківських переказів через СЕП та обсягом тих послуг, які нею надаються.

Загальна кількість учасників СЕМП за 2005 рік збільшилася на 20 одиниць і на 01.01.2006 року становила 1 692 установи. Серед них: 35 установ Національного банку України; 165 банків України — юри-дичних осіб; 1 464 філії банків України; 28 установ Державного казна-чейства України.

Динаміка росту кількості учасників СЕМП за останні три роки наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Структура учасників СЕМП за 2003-2005 роки |

Серед них:

Рік | Всього учасників | Приріст | У % | установи НБУ | банки | філії банків | установи казначейства

2003 | 1644 | 31 | 0,0189 | 35 | 161 | - | -

2004 | 1672 | 28 | 0,0167 | 35 | 162 | 1447 | 28

2005 | 1692 | 20 | 0,0118 | 35 | 165 | 1464 | 28

Аналіз структури платіжних транс-акцій за їх сумами свідчить, що найбільше — це платежі на суму до 1000 грн. Динаміка по рокам