Платежі у 2003 році Платежі у 2004 році Платежі у 2005 році

Рис.2 Структура платіжних транс-акцій за їх сумами [13, 15, 21].

У порівнянні по роках структура платежів за сумами наведена у табл.2.

Таблиця 2.2

Розподіл платежів за сумами по роках , %

Сума | Рік

2003 | 2004 | 2005

0—100 грн. | 39 | 40 | 39

100 – 1 000грн. | 36 | 35 | 35

1 000—10 000 грн. | 19 | 18 | 19

Понад 10 000 грн. | 6 | 7 | 7

Найбільшу питому вагу мають платежі, здійснювані банками через СЕП, які становлять від 1 до 100 грн. за весь досліджуваний період 39-40% і платежі від 100 до 1000 грн. 35-36 %. Такий розподіл показує, що переважну більшість платежів здійснюють суб’єкти господарювання за невеликими і середніми сумами. З таблиці видно, що зберігається стабільність у розподілі сум по групам.

Середня добова завантаженість СЕП у 2001-2004 роках наведено на рис. 3.

Рис. 3. Середньодобова завантаженість СЕП у 2001-2004 роках

Середньодобова завантаженість СЕМП за 2004 та 2005 роки представлена відповідно на рис.4 та рис.5.

Рис.4 Середньодобова завантаженість СЕП та СТП у 2004 році [25]

Рис.5 Середньодобова завантаженість СЕП та СТП у 2005 році (млн.грн.)[21]

За перші 5 місяців 2004 року відбулося значне підвищення кількості платежів у СЕМП, що характеризує загальний підйом у банківській сфері і господарстві. Отже, СЕМП адекватно віддзеркалює динаміку розвитку банківської системи і розвивається разом з нею, а значить її ефективність збільшується через пропорційність росту.

У порівнянні з 2004 роком у 2005 не було значних коливань завантаження системи.

Учасники системи електронних міжбанківських переказів мають змо-гу вибрати, як працювати: за неза-лежним кореспондентським рахун-ком чи за однією з моделей обслуго-вування консолідованого кореспон-дентського рахунку.

Загалом за 2003 рік можливістю працювати в СЕМП за консолідованим кореспон-дентським рахунком скористалися 73 учасники (72 банки та Державне казна-чейство України), 9 із них отримали на це дозвіл Національного банку протя-гом 2003 року. Отже, 85% учасників СЕМП надали перевагу роботі за кон-солідованим кореспондентським ра-хунком, тоді як 15% працюють за неза-лежним кореспондентським рахунком і є самостійними учасниками СЕМП. Розподіл абонентів СЕМП у 2003 році за моделями представлена на рис.6.

Рис.6 Розподіл учасників за способом обслуговування кореспондентського рахунку [15]

Протягом 2004 за консолідо-ваним кореспондентським рахунком працювали 1448 учасників (87% від їх загальної кількості); з них 647 учас-ників обрали третю модель обслугову-вання кореспондентського рахунку.

Решта учасників СЕП (801 установа, або 48% від загальної кількості) працювала за 1, 2, 4, 6, 7 та 8 моделя-ми обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Рис.7 Розподіл учасників за способом обслуговування кореспондентського рахунку [25].

У 2004 році ними виконано 115 116 тисяч початкових платежів на суму 874 314 млн. грн., що перевищує показники аналогічного періоду 2003 року відповідно на 28 158 тис. піт. (32%) та 298 122 млн. грн. (52%).

224 установи, або 13% від загальної кількості учасників систем, працю-вали за незалежним кореспондентсь-ким рахунком. Протягом 2004 року ними виконано 27 069 тисяч початко-вих платежів на суму 548 630 млн. грн. Розподіл абонентів СЕМП у 2004 році за моделями представлена на рис.7.

У 2005 році 87% учасників СЕМП надали перевагу роботі за консолідованим кореспондентським рахунком, тоді як 13% працюють за незалежним кореспондентським рахун-ком і є самостійними учасниками СЕМП.

Найбільшим попитом серед учас-ників користується третя модель. Вона потребує повнофунк-ціональної внутрібанківської платіж-ної системи, яка використовується для виконання переказів між філіями банку та міжбанківських переказів. Цю модель обрали 682 банківські установи, тобто 40% від загальної кількості учасників СЕМП. Протягом 2005 року ними виконано 101 556 тисяч початкових платежів на суму 1 183 801 млн. грн. Порівняно з 2004 роком кількість початкових платежів, виконаних бан-ками за цією моделлю, збільшилася на 21%, а їх сума — на 27%.Розподіл абонентів СЕМП у 2005 році за моделями представлена на рис.8.

Рис.8 Розподіл учасників за способом обслуговування кореспондентського рахунку [21].

Аналіз вищенаведених даних показує, що за третьою моделлю працює найбільше учасників СЕМП і до того ж її питома вага зростає в загальній структурі інших моделей. Значить, ця модель є найбільш ефективною для банків, хоч найдорожчою.

Упродовж 2003 року середньоденний за-лишок коштів на рахунках учасників СЕМП коливався від 5,2 до 8,7 млрд. грн. Протягом одного банківського дня середньоденна сума залишків на рахунках учасників СЕП оберталася близько 1.1 раза.

Упродовж 2005 року середньоденний залишок коштів на рахунках учасників СЕМП коливався від 14,23 до 39,43 млрд. грн. Протягом одного банків-ського дня середньоденна сума залиш-ків залиш-ків на рахунках учасників СЕМП оберталася близько одного разу[13, 21].

Динаміка зростання залишків на рахунках учасників СЕМП представлена на рис.9.

Рис.9 Середньоденні залишки на рахунках абонентів СЕМП

Щодо СТП, то вона дає змогу здійснювати розрахунки в режимі ре-ального часу і відкрита для всіх учас-ників СЕП. Приєднання до СТП — справа добровільна і залежить від го-товності банку до роботи за он-лайновими технологіями. Так, за 2003 рік їх стало всього на 2 більше і на 01.01.2004 року загалом налічувало-ся п'ять учасників.

Послугами СТП у 2005 році корис-тувалося 13 банків (у 2004 році — 7 банків).

Повільне розширення кола учасників СТП свідчить про те, що нині у них немає гострої необхідності у підключенні до СТП, оскільки швидкість здійснення міжбанківських переказів через Систему електронних платежів цілком задовольняє її користувачів.

З проведеного вище аналізу випливає, що на сьогодні в Україні сформовано якісну систему міжбанківських розрахунків СЕП та СТП, що відповідають міжнародним стандартам,