Банк повинен мати достатній обсяг ресурсів для забезпечення вимагання зобов”язань, що випливають з угоди про факторингове обслуговування.

Банк повинен визначити граничну суму по операціях факторингу.

Рішення про надання факторингових послуг приймається кредитним комітетом відповідної установи банку залежно від граничного розміру факторингових послуг. Після обробки всіх даних і укладення факторингового договору банк надсилає всім платникам листи-повідомлення.

Плата за факторингове обслуговування розраховується у процентному відношенні до суми рахунку-фактури. Відсоткова ставка не повинна бути меншою від діючої відсоткової ставки за звичайними кредитами.

Факторингові операції відображаються в бухгалтерському обліку на балансовому рахунку 907 “Розрахунки за факторинговими операціями”, що відкриваються кожному клієнту окремо. За дебетом рахунку проводяться суми платіжних вимог-доручень, перерахованих банком на рахунки постачальників. За кредитом рахунку проводяться суми, сплачені покупцями.

Для обліку сум рахунків-фактур банк відкриває позабалансовий рахунок № 9928 “Розрахункові документи за факторинговими операціями ні платниками. У разі надходження часткових платежів на звороті копій рахунків-фактур робляться позначки про суми, що надійшли.

Одержана банком комісія відображається на рахунку 960 за статтею “Доходи від факторингових, лізингових, довірчих операцій, від операцій з іноземною валютою”.

3.5.2. Лізингові операції

Лізинг – господарська операція, за якою суб”єкт підприємницької діяльності (лізингодавець) передає матеріальні цінності іншому суб”єкту підприємницької діяльності (лізингоодержувачу) у користування за плату для провадження підприємницької діяльності.

Лізинговий кредит – відносини між юридичними особами, які виникають при оренді майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Рішення про здійснення лізингової операції незалежно від суми договору приймається Правлінням банку. За правом власності на орендоване майно після закінчення строку угоди:

оперативний лізинг (лізингодавець передає лізингоодержувачу у платне користування майно, що належить лізингодавцеві, на строк не більше строку його повної амортизації, з обов”язковим поверненням лізингодавцю.

При цьому право власності на передане в лізинг майно залишається у лізингодавця протягом усього строку лізингу);

фінансовий лізинг (лізингодавець купує майно на замовлення лізингоодержувача з подальшою передачею його у платне користування лізингоодержувачу на строк не менше строку його повної амортизації. Після закінчення строку фінансового лізингу право власності на об”єкт лізингу переходить до лізингоодержувача за умови виконання всіх умов договору лізингу).

Договір лізингу укладається у формі двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Договір лізингу має бути укладений письмово.

У договорі лізингу обов”язково зазначаються:

вид лізингу;

найменування сторін;

об”єкт лізингу;

строк на який укладається договір;

вартість основних засобів за домовленістю сторін;

розмір та порядок сплати лізингових платежів;

умови повернення об”єкту лізингу;

умови страхування об”єкту лізингу;

порядок використання амортизаційних відрахувань;

відповідальність сторін.

Плата за користування об”єктом лізингу вноситься лізингоодержувачем у вигляді лізингових платежів. Амортизаційні відрахування на надане в лізинг майно обчислюється згідно з чинним законодавством України.

Бухгалтерський облік та звітність по лізингових операціях ведуться згідно з чинним законодавством.

Облік операцій, пов”язаних з лізингом обладнання, ведеться відповідно до “Порядку бухгалтерського обліку капітальних вкладень, основних засобів та нематеріальних активів установ банків України”, затвердженого постановою Правління НБУ від 31.12.96 № 354.

3.5.3. Трастові операції

У зарубіжній практиці під трастовими операціями розуміють операції банків або інших фінансових інститутів по управлінню майном і виконанню інших послуг за дорученням і в інтересах клієнта на правах довіреної особи. Трастові операції можуть також мати назву довірчих операцій. В нашій практиці практично не використовуються вітчизняними банками за виключенням декількох найпростіших операцій, які виконуються за дорученням клієнтів. Наприклад операції пов”язані з отриманням за дорученням коштів з лицьового рахунку або операції по зберіганню цінностей. “Укрсоцбанк” у 2000 році збільшив число філій, які пропонують клієнтам в аренду індивідуальні депозитні сейфи. На сьогодні 18 установ Банку мають депозитні сховища, обладнані сучасними засобами безпеки. Банк приймає на відповідне зберігання цінні папери, ювелірні вироби, грошову готівку, предмети антикваріату, інші матеріальні та фінансові цінності.

Сутність трастових операцій полягає в тому: довірена особа на підставі договору між зацікавленими сторонами або по завіту отримує відповідні права і виступає розпорядником майна, включаючи залишки коштів на банківських рахунках. Крім цього, довірена особа зобов”язується розпоряджатись майном на користь бенефіціара, яким може бути і сам довіритель майна або ж третя особа. Зміст договору може бути різним в залежності від конкретної ситуації і вміщувати розпорядження по заповіту майна на користь наслідників, отримання цінностей на збереження та багато іншого. У цьому випадку банк діє від імені клієнта (довірителя) і в його інтересах або в інтересах третьої сторони.

3.5.4. Консультаційні, посередницькі, гарантійні послуги

Як і трастові, консультаційні послуги залишаються поки що неосвоєною нішою ринку, які тільки починають освоювати українські банки. Активізація фінансових менеджерів у цьому напрямку може послужити значним поштовхом для розширення спектра послуг, що надаються комерційним банком, і розширення його доходної бази. Сучасні комерційні банки у розвинутих країнах пропонують своїм клієнтам широкий спектр консультаційних послуг по банківським, правовим, фінансовим проблемам. Комерційні банки пропонують послуги консультаційного характеру малому бізнесу. Особливо перспективним може бути інформаційне обслуговування з питань оподаткування. Для банку здійснення подібного роду послуг доцільне насамперед через те, що:

консультації надаються на платній основі;

дана послуга є додатковою і дуже істотною базою в процесі створення замкнутого циклу обслуговування банківських клієнтів;

підвищення рівня кваліфікації банківських фахівців.

Комерційний банк може надавати консультації по питанням зовнішньоекономічної діяльності і валютним операціям банку і його клієнтів, консультації по заповненню розрахункових документів, консультації по складанню ділових паперів і офіційних паперів.

Банк надає клієнтам посередницькі послуги в