означає швидке і беззбиткове для банку обертання цих паперів у гроші.
Основними цінними паперами відповідно до Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” є акції й облігації, інші похідні від них.
Інвестиційна діяльність дирекції АКБ “Укрсоцбанк” здійснюється робітниками відділу цінних паперів. Функція інвестування потребує системитичного аналізу ризику цінних паперів, що одержуються, оцінку якості цих паперів, визначення спроможності банку здійснювати інвестиції. Періодично робітники відділу цінних паперів готують для правління звіти про інвестиційну діяльність. Основними показниками цих звітів є ступінь диверсифікації, якість і термін цінних паперів, дані про аналіз інвестиційного портфеля. У залежності від змін функціонування банків, інвестиційна політика переглядається й обновляється.
6.3 Аналіз інвестиційної діяльності
Завдання аналізу – визначити найперспективніші вкладення банку в цінні папери та поліпшити якість інвестицій. У ході аналізу належить підрахувати ефективність вкладень та охарактеризувати їх обсяги.
Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики і визначають взаємостосунки між особою, яка емітувала цінні папери, та їх власником. Як правило, йдеться про виплату доходу у вигляді дивідентів або відсотків, а також про можливість передачі іншим особам грошових та інших прав, обумовлених цими документами.
Інвестиційні вкладення до 20 % голосів вважаються портфельними, від 20 до 50 % - капітальними вкладеннями в асоційовані компанії, від 50 до 100 % голосів – капітальними вкладеннями в дочірні підприємства.
Інвестиційний портфель комерційного банку містить:
цінні папери у портфелі банку на продаж – для операцій із цінними паперами, які котируються на активному ринку та придбані з метою отримання прибутку від їх подальшого продажу до строку погашення
цінні папери у портфелі банку на інвестиції – для операції із цінними паперами, придбаними на строк до дати погашення або з метою інвестиції на строк понад рік. Різниця між цінними паперами на продаж та цінними паперами на інвестиції визначається за намірами керівництва банку на час їх придбання
цінні папери, що рефінансуються НБУ
цінні папери, які придбані або зберігаються за дорученням клієнтів
вкладення в асоційовані компанії
вкладення у дочірні установи
Слід зауважити, що вкладення в асоційовані компанії та дочірні установи належать до довгострокових вкладень банку.
Аналіз операцій з цінними паперами включає визначення структури і дохідності цих операцій з метою з”ясування їх ефективності. Питома вага і динаміка кожного виду цінних паперів в інвестиційному портфелі визначає його якість (табл 6.1) Аналіз проводиться згідно даних балансу умовного банку.
Таблиця 6.1. Структура інвестиційного портфеля банку
Інвестиційний портфель банку | Сума, тис грн | Структура, %
Акції у портфелі банку на продаж | 873,80 | 24,8
Боргові цінні папери центрального уряду на інвестиції | 1734,60 | 49,2
Вкладення в асоційовані компанії | 239,00 | 6,8
Вкладення у дочірні установи | 675,40 | 19,2
Усього вкладень | 3522,80 | 100
Як випливає з даних Табл 6.1., 49.2 % інвестиційного портфеля становлять боргові цінні папери центрального уряду на інвестиції. Це свідчить про ліквідність і стабільність банку та високу якість його інвестиційного портфеля. Спекулятивні цінні папери, тобто акції на продаж, займають 24,8 %, а довгострокові інвестиційні вкладення – 26,0 %.
7 Вивчення формування та використання фінансових ресурсів банку
7.1 Економічна характеристика ресурсів комерційного банку
Банківські ресурси — це сукупність коштів засновників, вкладників, кредиторів та інвесторів, а також коштів внутрішньобанківського поход-ження, якими банк розпоряджається на певних умовах і користується для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.
Залежно від джерел та умов мобілізації коштів банківські ресурси поділяють на власні, залучені та позичені.
Власні ресурси — це сукупність коштів, мобілізованих від заснов-ників банку (в процесі формування й поповнення статутного фонду), та коштів внутрішньобанківського походження (по суті, сформовані за ра-хунок прибутку фонди, поточний прибуток, нерозподілений прибуток ми-нулих періодів).
До власних ресурсів банку відносять:
кошти статутного, резервного, страхового та інших фондів;
доходи, що формуються внаслідок здійснення банківських опе-рацій, за відрахуванням поточних витрат банку;
нерозподілений прибуток банку;
інші кошти внутрішньобанківського походження.
Структуру власних ресурсів банку відображено в додатку (Є).
Частина власних ресурсів у вигляді коштів, мобілізованих від заснов-ників, прибутку та сформованих за рахунок прибутку фондів, являє со-бою власний капітал, який має невелику питому вагу в загальному об-сязі сукупного капіталу (що зумовлено специфікою діяльності банку), однак виконує важливі функції:
захисну, оскільки його створюють для захисту інтересів вклад-ників;
оперативну, оскільки за його рахунок фінансується придбання для банку приміщень (їхнє будівництво чи оренда, обладнання меблями, організаційною та обчислювальною технікою, а також за-безпечення іншими матеріальними цінностями, впровадження сис-тем захисту, зв'язку тощо);
регулюючу, оскільки з огляду на його розмір регулюючі органи впливають на діяльність комерційного банку загалом.
Чільне місце у власному капіталі посідає статутний капітал, позаяк саме через нього власники реалізовують свої права на дохід і управління бан-ком.
Статутний капітал — це капітал, мобілізований до статутного фонду банку шляхом:
випуску та розміщення акцій банку (якщо банк сформовано як акціонерне товариство);
внесення паїв учасниками (якщо банк сформовано як пайове то-вариство);
фінансування з бюджету (тільки для діючих державних комерцій-них банків).
Створення статутного фонду, подальше його збільшення чи змен-шення здійснюють лише після внесення відповідних змін до установчих документів і реєструють у НБУ.
Джерелами збільшення статутного фонду можуть бути:
кошти нових акціонерів (учасників), залучені додатковою емісією акцій або внесенням паїв;
кошти, одержані реінвестуванням дивідендів через придбання но-вих паїв або акцій засновниками;
кошти, одержані внаслідок обміну облігацій банку на акції;
кошти, одержані внаслідок індексації акцій.
Забороняється збільшувати статутний фонд комерційного бан-ку за рахунок нерозподіленого прибутку та коштів інших фондів банку. Також не можна збільшувати статутний фонд для покриття збитків.
Резервний фонд призначено для покриття збитків і виплати диві-дендів