Проблеми організації дистанційного навчання фахівців у галузі страхування

На порозі наступного тисячоліття людство знаходиться на етапі переходу до нового стану, ініційованого шоковим впливом інформації, інтеграцією світової економіки, розвитком наукової і технічної цивілізації

Ринкові принципи перетворюються в пануючий універсальний механізм економічного розвитку в усьому світі. Розширюється інтернаціоналізація праці, професій і вільної конкуренції в зайнятості кваліфікованих фахівців. Національні економіки щораз більше відкриваються до глобальної освіти, лібералізованих трудових ринків та інвестицій у постійне навчання. В політиці з питань персоналу в галузі страхування пріоритет віддається гнучким фахівцям, які вміють швидко реагувати на змінні економічні умови у контексті стійкого розвитку; володіють конвертованою, експортно-оріентованою кваліфікацією, котра забезпечує вільний доступ до глобального ринку робочої сили; ознайомлені зі змінами ролі праці, інформацією і знанням про економічне зростання; мають доступ до світових духовних цінностей, інформаційних ресурсів, високих технологій та Інтернету.

Відповідною глобальній економіці і страхуванню є нова парадигма вищої освіти: ефективна професійна реалізація через високу якість підготовки кожної людини протягом усього її життя.

Місія сучасного університету - стати генератором знання і кваліфікації, культури і вільного людського духу, котрий шукає істину про професіоналізм в одній універсальній і безмежній перспективі. Створена в ньому модель спеціаліста в галузі страхування повинна відображати сучасний, змінний світ. Вона повинна відображати очікування майбутніх змін як у локальному, так і в транснаціональному просторі. Соціолог Ральф Дарендорф образно висловився, що завдяки навчанню “підтримується і розвивається конкурентноздатність у джунглях глобальної економіки”.

Провідним акцентом в академічній політиці університету продовжує залишатися гуманітарна і культурно-краєзнавча місія особистості, яка забезпечує доступ до високої кваліфікації.

Майбутній профіль спеціаліста з економіки страхування іманентний “гнучкій людині”, притаманний інформаційній моделі зайнятості. Його ключові компоненти визначаються симбіозом “освіта-глобалізація-стійкий розвиток” і включають:
- високий професіоналізм і економічну компетентність, яка поєднується з умінням критично-аналітичного мислення і політичного дискутування, котрі стверджують наукові досягнення та демократичні цінності;
- позитивну мотивацію для мобільності, лояльності, діловитості, підприємливості, партнерства, вільного оперування глобальним ринком для адаптації в різних робочих “командах”, обгрунтування економічних пріоритетів та випереджуючих рішень;
- спроможність до іноземного спілкування і мультимедійного діалогу, інтегрування в інформаційні і комунікаційні технології, до поглибленого вивчення культур та регуляторних механізмів ринку;
- уміння вести наукові дослідження, синтезувати й давати економічну оцінку в мультикультурному середовищі інформаційних технологій;
- нові культурні умови для переходу від “матеріальних” до “матеріалістичних” цінностей;
- ціннісну поведінку в професії економіста в галузі страхування, орієнтовану на стійкий розвиток;
- духовність, загальну культуру і глобальну етику в спілкуванні зі світом і загальнолюдськими ринковими цінностями.

Ці компоненти є індикатором майбутньої успішної реалізації середніх і високих поверхів у зайнятості, викликом і шансом для розвитку бізнесу і підприємливості в галузі страхування. Їх інтеграція в одну структурну модель можлива завдяки механізму відкриття знання, академічного навчання і надання можливостей для професійного росту. Для досягнення цієї мети позитивним є перехід до нового типу навчання “навчання-дослідження”, яке очищує пам'ять від “великопанельного” знання, зайвого фактажу до нового типу освітніх технологій - дистанційного навчання фахівців в галузі страхування.

Дистанційне навчання є навчально-методичною технологією для застосування сучасних освітніх інновацій в вищій освіті. Його ствердження як університетського стандарту пов'язане з розвитком інформаційного суспільства, з необхідністю так званого безперервного і випереджаючого навчання, з необхідністю появи нових ніш на ринку освітніх послуг.

Особливості науки і практики страхування роблять його застосовним в організації навчального процесу згідно програм для бакалаврів та магістрів.

У контексті університетських навчальних технологій дистанційне навчання за спеціальністю “Страхування” базується на:

В сучасному університетському середовищі дистанційне навчання може застосовуватися за схемою змішаного навчання. Мається на увазі надійне поєднання класичної універсальної університетської освіти з дистанційною в умовах лібералізації навчального процесу, тобто при гнучкому режимі сесій, перерв у навчанні (оформлення академічних відпусток), відновлення, вертикальна і горизонтальна мобільність студентів.

Найбільш суттєвим акцентом у дистанційному навчанні є розробка відповідних навчальних матеріалів. Їхня структура повинна спрямовувати й активізувати студентів при самостійній роботі, створити реальні уявлення, що вони повинні знати і вміти після закінчення навчання.

Правила і стандарти, яких дотримуються при підготовці навчальних матеріалів з дисциплін спеціальності “Страхування”, такі:
- вибір способу викладу у відповідності з характером навчальної аудиторії і методами навчання;
- чітка і логічна послідовність тематичного змісту матеріалу;
- достатність і реальна доступність дисципліни студентам;
- закінченість і вичерпність кожної теми;
- використання різноманітних наочних засобів - графіків, таблиць, формул, ілюстрацій, імітацій та ін.;
- багатофункційність та універсальність навчального посібника з можливістю використовувати його як для самопідготовки, так і для повторення матеріалу;
- порівняно “короткі” одиниці навчального матеріалу з чіткою структурою й акцентом для самопідготовки і самоконтролю.

Окремо від навчального посібника виготовляються додаткові методичні матеріали, які передбачають:
- конспекти у вигляді запитань, підготовлені за темами курсу з кількістю не більше 3-5 по кожній з них;
- зразкові й екзаменаційні тести в рівноцінних комбінаціях (щонайменше в 4-х варіантах) по 30 питань, які охоплюють весь навчальний зміст. Бажано, щоб стандартизовані критерії оцінки за чотирьома варіантами були дефіновані;
- зразки задач з реальними ситуаціями для дисциплін, тісно пов'язаних зі страхуванням;
- комп'ютерні посібники.

Форми оцінки знань