Фіксований сільськогосподарський податок

Згідно із Законом України від 17 грудня 1998 р. «Про фіксований сільськогосподарський податок» з 1 січня 1999 p. передбачено вне-сення змін в оподаткування сільськогосподарських товаровиробни-ків, котрі використовують землю як засіб виробництва.

1. Для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється фі-ксований сільськогосподарський податок замість таких податків і зборів (обов'язкових платежів):—

податок на прибуток підприємств;—

плата (податок) за землю;—

податок із власників транспортних засобів та інших самохід-них машин і механізмів;—

комунальний податок;—

збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання ав-томобільних доріг;—

збір до Державного інноваційного фонду;—

збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок дер-жавного бюджету;—

плата за придбання торгового патенту на здійснення торгове-льної діяльності;—

збір за спеціальне використання природних ресурсів (за кори-стування водою для потреб сільського господарства).

Інші податки та збори, визначені Законом України «Про систему оподаткування», повинні сплачуватися сільськогосподарськими то-варовиробниками в порядку і розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

2. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм господарювання та власності (колективні й державні сільсько-господарські підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, фер-мерські господарства), які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а їх-ній валовий дохід від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попе-редній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми ва левого доходу підприємства.

Якщо у звітному періоді валовий дохід підприємства від опера цій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробний тва та продуктів її переробки становить лише 50% загального обсяг\ реалізації, підприємство сплачуватиме податки у наступному подат-ковому періоді на загальних підставах.

3. Платники фіксованого сільськогосподарського податку, мають право на вибір форми сплати вказаного податку — грішми або у ви-гляді поставок сільськогосподарської продукції.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сіль-ськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підля-гає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року.

Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в раху-нок фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюватиметь-ся, виходячи з такого еквівалента — однієї тонни пшениці м 'якої третього класу за цінами, які щорічно визначатимуться Кабіне-том Міністрів України.

Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сіль-ськогосподарських угідь, яка має поставлятися в рахунок фіксова-ного сільськогосподарського податку, буде визначатися як співвід-ношення вартості однієї тонни пшениці, узятої за еквівалент, до однієї тонни відповідної продукції. Таке співвідношення буде вста-новлюватись обласними радами щорічно, але не пізніше 1 січня.

4. За об'єкт оподаткування береться площа сільськогосподарсь-ких угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, у тім числі на умовах оренди.

5. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встанов-люються з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до грошової їх оцінки в таких розмірах:—

для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5;—

для багаторічних насаджень — 0,3.

6. Платники фіксованого сільськогосподарського податку визна-чають його суму на поточний рік у порядку і розмірах, передбаче-них Законом, і до 1 лютого подають розрахунок до державної подат-кової служби за місцем їх знаходження.

Протягом поточного року щомісяця до 20 числа місяця, наступ-ного за звітним, указаний податок сплачується у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал. Установлено такий квартальний розподіл річної суми податку: І квартал — 10%, II квартал — 10%, III квартал — 50%, IV квартал — 30%.

За сплати фіксованого сільськогосподарського податку у формі поставок сільськогосподарської продукції встановлені такі терміни.

За поставок зерна термін встановлюється за погодженням з район-ною державною адміністрацією, але не пізніше 15 жовтня (ранні зе-рнові культури) та 1 грудня (пізні зернові та технічні культури). Поставка продукції тваринництва для сплати податку має здійсню-ватись щомісячно, але не пізніше останнього дня поточного місяця. При цьому витрати, пов'язані з транспортуванням сільськогоспо-дарської продукції до заготівельних підприємств і організацій, не-суть платники податку.

З метою стабілізації сільськогосподарського виробництва з 1 сі-чня 1999 року до 1 січня 2001 року звільняються від сплати фіксо-ваного сільськогосподарського податку сільськогосподарські това-ровиробники, які є платниками податку згідно з розглянутим вище Законом.

Від сплати фіксованого сільськогосподарського податку також звільняються дослідні господарства вітчизняних науково-дослідних установ і навчальних закладів, професійно-технічні училища сільсь-когосподарського профілю та сортовипробувальні станції.

Податок із власників транспортних засобів

Кошти, що надходять від стягнення податку, спрямовуються на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання ав-томобільних шляхів загального користування, проведення природо-охоронних заходів на водоймищах. Податок зараховується в бю-джети місцевого самоврядування. Структурно-логічну схему подат-ку на транспортні засоби зображено на рис. 1

Рис. 1 Структурно-логічна схема податку на траспортні засоби суб’єктів господарювання

Порядок обчислення і сплати податку на транспортні засоби регу-люється Законом України «Про податок із власників транспортних за-собів та інших самохідних машин і механізмів» від 18 лютого 1997 p.

Платниками податку є підприємства, організації, установи (юри-дичні особи) — власники транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно із законодавством об'єктами оподаткування є автомобілі (легкові, вантажні, спеціального призначення); колісні трактори; мото-цикли, яхти, судна парусні, човни моторні і катери. Не оподатковують-ся: трактори на гусеничному ходу; машини та механізми для сільсько-господарських робіт; автомобілі швидкої допомоги та пожежні;

транспортні засоби (підйомні й самохідні), що використовуються на за-водах, складах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані.

Ставки податку визначено в розрахунку на рік: зі 100 см3 об'єму двигуна, з 1 кВт потужності двигуна, з 1 см довжини транспортного засобу. Усі ставки податку встановлені в ЕКЮ (з 1 січня 1999 року в ЄВРО) за видами транспортних засобів і диференційовані залежно від потужності двигуна, виду транспортного засобу, його призначення й використання.

Обчислення податку здійснюється на підставі