В цій сфері найбільшу ініціативу виявляють страхові ком-ппнії. Так, на Заході вони регулярно публікують коментарі до тенденцій у найважливіших зонах ризику, наприклад, щодо природних збурень (катастроф) і значних збитків. За цими даними можна зробити певні висновки загального характеру.

При використанні аналогів застосовують бази даних та знань стосовно чинників ризику. Ці бази створюються на матеріалах з літературних джерел, пошукових робіт, а також шляхом опиту-вання фахівців (менеджерів проектів) тощо.

Отримані дані обробляють, використовуючи відповідний ма-іемагігіннй апарат, для вияву залежності, причин з метою вра-хуппння потенційного ризику під час реалізації нових проектів.

Слід зазначити, як вважає ряд експертів, що навіть в най-простіших і широковідомих випадках невдалого завершення проектів досить важко створити передумови для майбутнього аналізу, тобто підготувати досить вичерпний та реалістичний перелік сценаріїв можливих невдач завершення проектів. Для більшості можливих збитків та зумовленого ними ризику ха-рактерні такі особливості [54]:*

їх причини з часом нашаровуються одна на одну, має місце 7ривалий інкубаційний період їх визрівання;*

попи якісно відрізняються між собою;*

їх ефект проявляється як результат складної суперпозиції ряду непрогнозованих причин.

З, Експертні методи оцінювання ризиків здійснюються, як правило, при відсутності статистичних даних, необхідних для розрахунків відповідних кількісних показників, або ж, зокрема, коли це пов'язано з оцінкою інвестиційного (інноваційного) проекту, що не має аналогів. Цей метод базується на опи-туванні кваліфікованих фахівців (інвестиційних, страхових, фі-нансових менеджерів) і відповідній подальшій математичній обробці результатів цього опитування. Для одержання дета-,пі <"р.яцих характеристик ризику, зокрема, інвестиційного (ініи-п;ічійного) проекту, опитування орієнтують стосовно окремих нш'.іп ризиків, характерних для певного (даного) об'єкта ри-зику 19, 13|.

Результати оцінювання ризиків певного об'єкта дозволяють кількісно оцінити їх рівні (ступені). Дл" " * -...—.., -г.^,.„у,,такі критерії оцінки: безризикові об'єкти (інвестиції). До таких інвестицій належать, як правило, короткотермінові державні облігації; допустимий ризик; критичний ризик; катастрофічний ризик.

Граничними величинами ймовірності ризику збитків при інвестуванні за оцінками експертів є:*

для інвестицій, що обтяжені припустимим ризиком —0,1;*

для інвестицій, що обтяжені критичним ризиком—0,01;*

для інвестицій, що обтяжені катастрофічним ризиком —0,001.

Це означає, що даний інвестиційний проект слід відхилити, якщо в одному випадку з десяти може бути повністю втрачено прибуток від нього; в одному випадку з ста — валовий доход;

в одному випадку з тисячі — всі активи (і як наслідок — бан-крутство).

З аналізом ризиків щільно пов'язаний ще один аспект проблем менеджменту, зокрема, інвестиційного менеджменту. Оскільки інвестор не в змозі постійно відбирати лише обтяжені незначним ризиком інвестиційні проекти (в нашій дійсності такі проекти практично відсутні), виникає питання: як повинен бути ком-пенсований той чи інший рівень (ступінь) ризику? Відповідь на це запитання дає розрахунок так званої «премії за ризик», котра являє собою додатковий доход (прибуток), що його прагне отримати інвестор понад той рівень, котрий можуть принести безризикові інвестиції. Цей додатковий доход (прибуток) пови-нен зростати пропорційно ступеню ризику, яким обтяжений даний проект.

Премія за ризик повинна зростати пропорційно до зрос-тання не загального ступеня ризику за проектом, а лише сис-тематичного (ринкового) ризику, що визначається за допо-могою коефіцієнта бета (Р), оскільки несистематичний ризик пов'язаний в основному з впливом суб'єктивних чинників. Основу такої залежності тлумачить так звана «модель надій-ності ринку».

Кількісні методи оцінювання ризику та методи його моде-лювання і оптимізації розглядаються у подальших викладках.

Список використаної літератури.