використання. Відповідно до цього фактору портфель банку на продаж повинен включати ті групи цінних паперів, що були придбані банком з метою подальшого перепродажу і отримання торгівельного (спекулятивного, або арбітражного) доходу від різниці між ціною продажу та ціною купівлі. Під час знаходження таких груп цінних паперів в портфелі на продаж вони можуть принести дивідендний або процентний дохід, який повинен вважатися додатковим. З іншого боку, портфель банку на інвестиції повинен включати ті групи цінних паперів, що були придбані банком з метою утримання до настання строку їх погашення (для безстрокових цінних паперів - довічно) і отримання дивідендного або процентного доходу.
Іншим фактором є здатність банку дотримуватися свого первісного наміру щодо групи цінних паперів. Здатність - це наявність в банку реальної можливості виконувати свій намір. На здатність банку впливають такі фактори як наявність ліквідних коштів, рівень достатності капіталу та платоспроможності, наявність ринку для цінного паперу тощо. При класифікації груп цінних паперів здатність банку повинна виступати основним фактором, тобто у разі наявності в банківській установі наміру щодо цінного паперу, але відсутності реальної здатності до здійснення такого наміру, цінний папір повинен класифікуватися виходячи із здатності банку.
Керівництво комерційного банку за зміни внутрішніх чи зовнішніх умов господарювання може змінити свій намір щодо групи цінних паперів та перевести цінні папери із портфелю на інвестиції до портфелю на продаж.
До переліку таких умов відносяться:
наявність фактів значного погіршення стану кредитоспроможності емітенту;
зміна режиму оподаткування торгівельного, процентного або дивідендного доходів;
значна структурна реорганізація банку (придбання іншого банку, злиття з іншим банком чи виділення самостійного банку);
застосування або зміна вимог нормативних актів щодо заборони або обмеження максимальної суми інвестицій комерційних банків в певні види цінних паперів;
значне збільшення нормативних значень коефіцієнтів платоспроможності і достатності капталу, що спричиняє необхідність скорочення суми активів банку;
значне збільшення значень коефіцієнтів ризику, що використовуються щодо видів цінних паперів при розрахунку суми активів, зважених на ризик.
У відповідності до Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” загальний балансовий портфель цінних паперів комерційного банку може включати такі цінні папери, що емітовані резидентами та нерезидентами України і допущені до обігу на фондовому ринку України:
Акції дочірніх компаній.
Акції асоційованих компаній.
Частки участі в господарських товариствах, що оформлені цінними паперами (крім акціонерних товариств).
Привілейовані акції акціонерних товариств закритого типу.
Прості акції акціонерних товариств закритого типу.
Привілейовані акції акціонерних товариств відкритого типу.
Прості акції акціонерних товариств відкритого типу.
Облігації дочірніх компаній.
Облігації асоційованих компаній.
Облігації підприємств (суб’єктів господарської діяльності).
Ощадні сертифікати.
Облігації внутрішньої державної позики.
Облігації внутрішніх місцевих позик.
Цінні папери, що рефінансуються Національним банком України.
Векселі суб’єктів господарської діяльності.
Власні прості та привілейовані акції.
Розглянемо детальніше деякі з операцій комерційних банків з цінними паперами.
З метою стимулювання розвитку ринку державних цінних паперів, підтримки необхідної ліквідності комерційних банків Національний банк України може надавати комерційним банкам кредит під забезпечення державних цінних паперів (ломбардний кредит).
Ломбардний кредит - це кредит Національного банку України, який надається комерційному банку під забезпечення державних цінних паперів.
Ломбардний кредит надається під забезпечення державних цінних паперів, випущених Міністерством фінансів України, список яких затверджується (а у разі потреби може змінюватися) Правлінням Національного банку України і доводиться до відома комерційних банків. Як виняток, за рішенням Правління Національного банку України під забезпечення ломбардного кредиту можуть прийматися й інші цінні папери.
Ломбардний кредит надається за ломбардною відсотковою ставкою, яку встановлює Правління Національного банку України в залежності від ситуації на грошово-кредитному ринку на строк до 10-ти днів. В окремих випадках цей термін може бути продовжений за рішенням Правління Національного банку України.
Право на отримання ломбардного кредиту мають комерційні банки, що:
- отримали ліцензію на здійснення банківської діяльності, занесені в Республіканську книгу реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ, які працюють не менше одного року;
- дотримуються встановлених Національним банком України економічних нормативів. При цьому загальна сума заборгованості за отриманими ломбардними кредитами також має бути в межах відповідних нормативів;
- дотримуються встановлених для комерційних банків нормативів обов’язкових резервів та правил ведення бухгалтерського обліку, своєчасно і в повному обсязі надають звітність регіональному управлінню Національного банку України;
- не мають простроченої заборгованості за кредитами Національного банку України та за відсотками за ними на момент надання кредиту. Регіональні управління Національного банку України приймають як забезпечення ломбардного кредиту цінні папери, що відповідають таким вимогам:
- державні цінні папери, що занесені до ломбардного списку Національного банку України;
- державні цінні папери, що рахуються на балансі комерційного банку і до яких немає претензій;
- строк погашення державних цінних паперів не припадає на термін користування ломбардним кредитом (строк погашення настає не раніше 35 днів з моменту переведення їх відповідної кількості на рахунок ДЕПО в Національному банку України). У забезпечення ломбардного кредиту можуть прийматись облігації місцевих позик у разі, якщо Кримське республіканське, обласні та по м. Києву і Київській області управління Національного банку України виступають агентами з розміщення і здійснюють їх депозитарний облік в електронному вигляді за умови, що:
- емісія облігацій місцевих позик здійснена на підставі відповідного розпорядження органу виконавчої влади;
- терміном погашення облігацій місцевих позик є поточний фінансовий рік;
- у доходній та видатковій частині бюджетів (Автономної республіки Крим, м.м. Києва та Севастополя, областей) передбачені кошти на погашення випущених облігацій місцевих позик та сплата відсотків за ними.
Наступним видом операцій з цінними паперами є операції РЕПО.
Операція РЕПО - це операція із цінними паперами, яка складається з двох частин і при якій