Активні депозити – це розміщення банківських коштів на рахунках в інших банках, пасивні – це залучення банками коштів від своїх клієнтів.

Депозити до запитання, які у світовій банківській практиці називають трансакційними, – це кошти, які можуть бути вилучені клієнтами в будь-який час, тобто їх термін зберігання не обумовлюється, і за цими рахунками банки здійснюють платежі на доручення їх власників. Ці депозити можуть бути як безпроцентними, так і з виплатою процентів. Умови виплати процентів за цими депозитами обумовлюються у двосторонніх угодах. Залишки коштів на цих рахунках постійно змінюються, тому банки цей вид залучених коштів можуть використовувати тільки для короткострокових вкладень, постійно стежачи при цьому за поточною ліквідністю балансу.

У більшості банків депозити до запитання мають найбільшу питому вагу в структурі залучених коштів.

У зарубіжних банках до безстрокових депозитів відносять також контокорентний рахунок – активно-пасивний рахунок, що поєднує поточний і кредитні рахунки. Кредитове сальдо цього рахунку означає, що клієнт має власні кошти, дебетове – що їх необхідно позичити йому для розрахунків. Банк одноразово встановлює ліміт на суму кредиту під дебетове сальдо і кредитує клієнта. Цей кредит називають контокорентним.

Певну схожість з контокорентним рахунком має поточний рахунок з овердрафтом, який застосовують вже і вітчизняні банки.

Поточний рахунок з овердрафтом – рахунок, на якому на підставі угоди між банком і клієнтом допускається в певному розмірі перевищення суми списання з рахунку над величиною залишку коштів, що означає надання кредиту.

У чому ж полягає їх схожість і відмінність? При овер-драфті кредити не завжди виникають, іноді мають нерегулярний характер, відповідно, і залишок цього рахунку – частіше пасивний (кредитовий). Наявність поточного рахунку з овердрафтом не виключає відкриття для клієнта депозитних або кредитних рахунків, тоді як на контокоренті зосереджуються всі операції, що здійснює банк для клієнта. Контокорент відкривається господарським організаціям – юридичним особам, тоді як рахунок з овердрафтом може дуже часто відкриватись і фізичній особі для покриття її розрахунків.

Депозити на визначений строк – це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті. До них належать: рахунки з обліку ощадних сертифікатів, строкові і цільові рахунки фізичних осіб, рахунки для збереження бюджетних коштів та для фінансування капітальних вкладень.

Строкові депозити – це також кошти на рахунках, що залучені банком на певний строк. Ці депозити, порівняно із депозитами до запитання, не використовуються для здійснення платежів, кошти клієнти вкладають для одержання досить високих процентів, а банки можуть використовувати їх для вкладень на триваліші строки [16, 53].

Сума, строки та умови приймання строкових депозитів визначаються банком відповідно до його фінансових можливостей за погодженням із вкладником.

Спинимось тепер на власне строкових депозитах і депозитах з попереднім повідомленням про вилучення.

Власне строкові депозити повертаються власнику в заздалегідь обумовлений термін (термін найчастіше від 30 до 89 днів, від 90 до 179 днів, від 180 до 359 днів і більше ніж 360 днів). Протягом цього терміну рахунок "заблокований" і банк має кошти повністю у своєму розпорядженні. Якщо вкладник продовжує зберігати кошти на цьому рахунку після обумовленого терміну, то надалі розпоряджається ним як поточним рахунком. Розмір процентів за цим депозитом залежить від строку і суми вкладу [16, 54].

Строкові депозити з попереднім повідомленням про вилучення потребують від вкладника попереднього оформлення спеціальної заяви про вилучення коштів. Звичайно строки повідомлення такі: від 1 до З місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 до 12 місяців, понад 12 місяців. Для кожної із цих груп вкладів установлюються відповідні розміри процентних ставок.

1.3. Відкриття і ведення поточних рахунків суб'єктів господарювання

До залучених коштів банків на депозити до запитання відносяться залишки на поточних і поточних бюджетних рахунках суб'єктів господарювання, установ, організацій.

Поточні рахунки відкривають підприємства всіх видів та форм власності, а також їх відокремлені підрозділи для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

Поточні бюджетні рахунки відкривають підприємства (їх відокремлені підрозділи), яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання.

Рахунки відкриваються в будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків, окрім цього, дозволяється відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті.

Для відкриття поточних та поточних бюджетних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

При відкритті