РЕФЕРАТ
На тему:
Валютний контроль і відповідальність за порушення валютного законодавства
Валютний контроль — це система контролю уряду за обміном іноземної валюти в країні, тобто регулювання обсягу готівки в іноземній валюті та її обмінного курсу на інші валю-ти. Валютному контролю в Україні підлягають валютні опе-рації за участю резидентів і нерезидентів, а також зобов’язання про декларування валютних цінностей та іншого майна рези-дентів, яке перебуває за межами України.
Метою валютного контролю є забезпечення додержання Валютного законодавства під час здійснення валютних опе-рацій. Для досягнення мети валютного контролю органи ва-лютного контролю в межах своєї компетенції визначають відповідність здійснюваних валютних операцій чинному законодавству і наявність необхідних для них ліцензій та дозволів; перевіряють виконання резидентами зобов’язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов’язань про продаж іно-земної валюти на внутрішньому ринку України; обґрунто-ваність платежів в іноземній валюті; перевіряють повноту й об’єктивність обліку та звітності з валютних операцій, а також з операцій нерезидентів у валюті України. Органи, що здійснюють валютний контроль, наділені повноваженнями ви-магати та одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті в межах своїх прав, а також про майно, що підлягає декларуванню.
Органами валютного контролю в Україні є Кабінет Міністрів України, Національний банк України та інші органи.
Головним органом, що здійснює валютний контроль на те-риторії України, є Національний банк України. НБУ надане право здійснювати контроль за виконанням правил регулю-вання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів, та за-безпечувати виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.
Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, які прова-дяться резидентами і нерезидентами на території України.
Держкомзв’язок України контролює додержання правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України, а Державна митна служба України – додержання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Уповноважені банки також здійснюють контроль за ва-лютними операціями, що провадяться резидентами і нерези-дентами через ці банки. До компетенції уповноважених банків відносять запобігання ними проведенню резидентами і нерези-дентами незаконних валютних операцій та/або інформування уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановленому законодавством, відповідних державних органів про по-рушення резидентами і нерезидентами валютного законодав-ства та додержання ними актів органів валютного контролю.
Чинне законодавство України передбачає різні види юри-дичної відповідальності службових осіб та громадян, винних у порушенні правил про валютні операції: кримінальну, адміністративну, господарсько-правову і матеріальну відповідальність.
Найбільш суворим видом юридичної відповідальності є кримінальна відповідальність, що характеризується жорстоки-ми заходами державного впливу, які застосовує суд за скоєні валютні злочини (підроблення іноземної валюти, контрабан-да, приховування валютної виручки).
Відповідно до ст. 207 Кримінального кодексу України:
1) умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким спо-собом такої виручки, товарів або інших матеріальних ціннос-тей — карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатко-вуваних мінімумів доходів громадян або виправними робота-ми до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років;
2) ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змо-вою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення ви-ручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне прихову-вання будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах, якщо ця виручка та інші цінності в тисячу і більше разів перевищують неопо-датковуваний мінімум доходів громадян — караються обме-женням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлен-ням волі на строк до трьох років;
3) дії, передбачені частинами І або II ст. 207 КК України, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах (виручка та інші цінності у три тисячі і більше разів перевищують неопо-датковуваний мінімум доходів громадян), — караються поз-бавленням волі на строк від трьох до семи років.
Статтею 208 КК України (незаконне відкриття або вико-ристання за межами України валютних рахунків) передбачено:
1) незаконне, з порушенням встановленого законом поряд-ку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, які діють на території України, вчине-не службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазна-чених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, — караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів гро-мадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначе-них вище рахунках;
2) ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змо-вою групою осіб, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні по-сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на за-значених вище рахунках.
Правопорушення у сфері валютних відносин передбачає також адміністративну відповідальність. У ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що незаконні скуповування,