В 50-ті роки понад 100 американських банків почали свої програми кредитних карток. Але, мабуть, принципово новий період в розвитку карткового, бізнесу почався, коли в нього вступили перший і другий за величиною американські банки: Bank America і Chase Manhattan Bank. Це відбулося також в 1958 році.

У міру зростання карткових програм більшість банків зіткнулася з головною перешкодою - локальністю мережі обслуговування своїх карток. І ось в 1966 році Bank America почав видавати ліцензії на випуск карток BankAmericard іншим банкам у відповідь на це декілька крупних банків-конкурентів Bank America створили свою Міжбанківську карткову асоціацію - МКА (Interbank Card Association). В 1969 році ця асоціація купила права на карти “Master Charge”, що випускалися картковою асоціацією банків західних штатів, більшість банків-членів МКА перейшла на випуск “Master Charge”. У свою чергу банки, випускаючі “BankAmericard”, настояли, щоб карткова програма була виведена з-під контролю Bank America. Так в липні 1970 р. була створена National BankAmericard Incorporated - НБІ.

Таким чином, до початку сімдесятих років в Сполучених Штатах сформувалися два основні конкуренти на ринку універсальних банківських карток: НБІ і МКА. Серед небанківських універсальних карток виділялася “American Express”.

Слід зазначити, що спочатку в зарубіжній класифікації універсальні картки розділялися на картки для “подорожей і розваг” (Travel and Entertainment - Т&Е) і чисто банківські. Перші випускалися компаніями Diners Club, American Express, Carte Blanshe і призначалися головним чином для оплати готелів, ресторанів, тобто переважно для мандрівних бізнесменів. Картки ж, що випускаються банками, мали більш “споживацький характер” і призначалися для “звичайних клієнтів”. До теперішнього часу ці відмінності в значній мірі зникли, і таке розділення є вельми умовним.

Мала місце конкуренція американських карткових асоціацій і в Європі. В 1974 році МКА вчинила значний ривок в конкурентній гонці з BankAmericard, підписавши угоду з британською системою Access Card, яка входила в Асоціацію Eurocard. Так почалася співпраця Eurocard і американської Міжбанківської карткової асоціації, випускаючої “Master Charge”. Це стало однією з причин, по якій в 1976 році НБІ перейменувала свою картку “BankAmericard” на відому тепер всім “VISA”. Аналогічний крок зробила в 1980 році і МКА, давши своїй картці “більш міжнародну назву” “MasterCard”.

Конкурентна боротьба між платіжними системами розверталася не тільки в Європі. В Японії, наприклад, не дивлячись на активні спроби завоювання цього ринку “VISA” і “MasterCard”, вони програвали карткам JCB. Загальна кількість утримувачів цих карток в 1980 році була майже в два рази більше, ніж випущених в Японії “VISA” і “MasterCard” разом узятих.

Картки міжнародних систем з`явились в колишньому СРСР ще в 1969 році. Але це були картки, емітовані закордонними компаніями та банками. Іншими словами, в Радянському Союзі почала утворюватись мережа підприємств, що приймали ці картки в якості платіжного засобу. Саме в 1969 році було підписано першу угоду з Diners Club. В 1974 році з`явилась “Америкен Експресс”, а в 1975 році – “VISA” (тоді ще “БанкАмерикард”) і Eurocard, в 1976 – японська “JCB”. З радянської сторони всі угоди підписувались ВАТ “Інтурист”, яке і організовувало розрахунки по пластиковим карткам у валютних магазинах і готелях.

Першим емітентом міжнародних карток був Зовнекономбанк, який випустив у 1989 році “золоті” картки “Eurocard”. Але до теперішнього часу точно не відомо, скільки їх було випущено і кому вони були видані. Зрозуміло тільки, що їх було дуже обмежена кількість і призначені вони були для вузького кола осіб. З комерційної точки зору, це можна вважати на більш, як відносно вдалий експеримент в області карткового бізнесу. В 1989 році Ощадбанк та Кредобанк стають членами VISA.

При дослідженні еволюції кредитних карток можна побачити як змінювалось відношення банків до карткових програм по мірі розвитку даного сегменту ринку банківського обслуговування клієнтів: на початку кредитні картки застосовувались для підтвердження кредитоспроможності покупця в магазинах, далі вони почали виступати також засобом залучення клієнтів до банку, наступним етапом в розвитку карткового бізнесу стало виникнення елементів кредитної схеми, в межах якої почали з`являтися посередницькі організації, що брали на себе проведення розрахунків.

Отже, кредитна картка виникла першою і стала вихідною для формування різноманітних банківських карткових продуктів, які пропонуються зараз при обслуговуванні населення. На протязі розвитку передових міжнародних платіжних систем виникали нові види платіжних карток, які повинні були задовольняти певні групи клієнтів, але кредитна картка не втратила своїх позицій і зараз займає домінуюче місце у сфері карткових розрахунків.

1.2. Теоретичні аспекти карткового бізнесу

Із всього вище сказаного випливає цілком логічне запитання: Що ж таке кредитна картка, яке місце, для чого вона служить?

На це питання склалися різні відповіді у різних авторів.

Українська наукова думка, зокрема спеціалісти ЗАТ “Укркарт”, що приймали участь у розробці Положення “Про введення пластикових карток міжнародних платіжних систем в розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки”, вважають, що “... кредитна банківська картка надає можливість здійснювати операції по дебету картрахунку в межах встановленого банком-емітентом ліміту кредиту.”

Російські вчені, зокрема доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин Російської Академії Наук Усоскін